«Соціальні сироти» Київщини – від опіки до самостійності

У травні 2010 року в Київській області розпочинається реалізація трирічного українсько-швейцарського проекту «Впевнений старт: програма соціальної інтеграції молоді, позбавленої батьківського піклування», спрямованого на створення системи підтримки такої молоді в період переходу до самостійного життя.
 Проект ініційований Швейцарським бюро Міжнародної соціальної служби, що впроваджуватиме аналогічні програми у 22 країнах Європи. Мета його реалізації полягає у допомозі молодим людям, позбавленим батьківського піклування, соціалізуватися: оволодіти життєвими навичками, здобути професію, вирішити проблеми з житлом, знайти роботу.
 На сьогоднішній день на Київщині, як в Україні загалом, не існує окремої служби, яка б надавала спеціалізовану допомогу молоді, позбавленій батьківського піклування. Підлітки змушені йти практично в невідомість, вирішувати проблеми житла, реєстрації, працевлаштування та налагодження побуту. Дослідження постінтернатного життєустрою випускників шкіл-інтернатів Київської області в 2008-2010 рр. показує, що, незважаючи на всебічну підтримку з боку держави, зберігається низький рівень соціалізації сиріт в суспільстві.
 Протягом 2010-2013 років проект охопить близько 800 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі вихованців та випускників інтернатних закладів; вихованців прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, а також дітей, які перебувають під піклуванням. Програма передбачає створення служб соціалізації вихованців інтернатних закладів, які надаватимуть підтримку та послуги випускникам в громаді. Кожен випускник матиме індивідуальний план, на основі якого буде вестися його підготовка до майбутнього самостійного життя
 Пілотними територіями проекту обрані райони і міста (м. Біла Церква, м. Переяслав-Хмельницький, м. Фастів, Вишгородський, Таращанський райони Київської області), місцева влада яких взяли на себе конкретні фінансові зобов’язання щодо вирішення нагальних проблем цієї категорії молоді.
 Як стало відомо Громадському руху «Разом із тобою», Україна займає одне з перших місць в Європі за кількістю дітей, які перебувають в інтернатних закладах (28579 дітей ), вихованці яких живуть у замкненій системі соціальних зв’язків з обмеженим колом спілкування. Більшість з них – діти старшого шкільного віку (14-18 років), які майже не мають шансів бути усиновленими або влаштованими в сімейні форми виховання.
За даними офіційних джерел щороку близько двох тисяч випускників дитячих установ в 15-18-річному віці виходять з них. Від 70 до 90% випускників після одержання середньої освіти продовжують вчитися, причому 40% - йдуть до на навчального закладу, що їм вибрали педагоги інтернату – як правило, це так звані «сирітські» ПТУ - навчальні заклади, які мають достатню матеріальну базу, щоб забезпечити сироті повне державне утримання на період навчання: гуртожиток, харчування у їдальні. Державне фінансування припиняється після того, як діти закінчують навчання.
 В Україні до 95 % дітей, позбавлених батьківського піклування, належать до категорії «соціальні сироти», що означає - на момент отримання статусу вони мали живих батьків. Криза сучасної сім’ї, що проявляється в порушенні її структури та функцій, в поєднанні з переважно низьким рівнем життя призвели до зростання соціального сирітства і збільшення таких специфічних установ як дитячі будинки та школи-інтернати. Різка зміна ціннісних орієнтацій, психологічна дезадаптація значної частини населення, падіння моральних норм, що відбувають в суспільстві, негативно позначаються на процесі соціалізації дітей та підлітків.
 Дітей, що не отримали позитивного досвіду сімейного життя, спіткають значні труднощі у створенні власної сім’ї – лише 10% із них виявляються здатними до повноцінного самостійного життя, решта лише повторють долю своїх батьків. При цьому парадокс полягає у тому, що сааме профілактично-відновлювальна робота із сім’ями з групи ризику не проводиться, хоча має стати пріоритетною для органів місцевого самоуправління. В Сімейному Кодексі Україні цілий розділ присвячено вихованню дітей, що залишилися без опіки батьків, Але немає жодного слова про те, як зберегти і укріпити батьківське піклування.
 Враховуючи нагальні проблеми соціальної інтеграції молоді, позбавленої батьківського піклування, в момент переходу до самостійного життя та міжнародний досвід їх вирішення, Громадський рух «Разом із тобою» підтримує подібну ініціативу та вважає, що проблема «соціального сирітства» на Київщині потребує активізації органів місцевого самоуправління, громадських, благодійних та реабілітаційних організацій для роботи не лише задля боротьби із наслідками сирітства, але й у напрямку його профілактики.
 Громадський рух «Разом із тобою» переконаний - подібна діяльність стане гідним прикладом для наслідування, стимулом для подальшої роботи у даному напрямку та поштовхом для участі громади у процесі збереження майбутнього покоління.