ПЕРЛИНА ОСВІТИ КИЇВЩИНИ

Сьогодні на Київщині діє 890 шкіл, де  працює близько 15 тис вчителів. Педагоги виховують дітей, сприяють їхньому всебічному зростанню і  розвитку. І лише один заклад сприяє розвитку і вдосконаленню знань самих  вчителів Київської області.
Мова йде про унікальний освітянський форпост, перлину освіти Київщини – Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів.
 Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів (КОІПОПК) заснований у 1999 році й функціонує як регіональний навчальний, науково-методичний, інформаційний та координаційний центр безперервної освіти педагогічних працівників.
Його затишна будівля, що найкраще підтримує піднесену атмосферу знань, розташована на території Білої Церкви, міста із багатою історією, де свого часу шукали натхнення такі видатні особистості, як Олександр Пушкін, Адам Міцкевич, Тарас Шевченко.
На базі інституту діють гуманітарно-педагогічний коледж, центри, відділи і навчально-методичні кабінети, музейно-виставковий комплекс, санаторій-профілакторій для освітян регіону.
 Не секрет, що вчитель – професія не надто високооплачувана, а матеріально-технічне забезпечення шкіл, особливо сільських шкіл, здатне відбити бажання до праці у навіть у сильної та закоханої у власну професію людини.
В таких умовах особливу вагу отримують такі заклади, як КОІПОПК, що об’єднують та надихають спеціалістів, дають їм можливості для подальшого навчання та самовдосконалення.
 За час існування КОІПОПК, його працівники розробили і впровадили безліч  короткотермінових курсів,  проблемно-тематичних і авторських програм для різних категорій педагогічних працівників. КОІПОПК опікується питаннями роботи профільної школи, питаннями викладання нововведених навчальних курсів для загальноосвітніх навчальних закладів, впровадження сучасних інноваційних технологій навчання і виховання молоді.
Люди, що пройшли підготовку тут, вміють правильно працювати із обдарованими дітьми та з учнями з особливими потребами,  знають особливості педагогічної та управлінської діяльності в умовах сільської школи тощо. Інститут має багато відзнак та нагород, наприклад, визнанням його високого статусу стало здобуття закладом золотих медалей одинадцятої і дванадцятої Міжнародної виставки «Сучасна освіта в Україні» у 2008 та 2009 роках.
Саме тому цей заклад можна із впевненістю назвати перлиною освіти Київщини, яка робить величезний внесок у виховання дітей Київської області.
 Перлина – гине?
Раніше в структурі КОІПОПК діяв Гуманітарно-педагогічний коледж, що здійснював підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст" на базі повної та базової загальної середньої освіти. У його структурі працювало два відділення, на яких за роки підготували тисячі спеціалістів за спеціальностями початкова освіта (основи інформатики), початкова освіта (англійська мова), початкова освіта (організатор спортивних секцій і клубів), образотворче мистецтво, соціальна педагогіка.
Однак на сьогоднішній день майбутнє існування цього форпосту освітянської думки перебуває під питанням. Деякі управлінські рішення. Що були прийняті новою владою, унеможливлюють існування Інституту в перекреслюють усі здобутки минулих років.
А між тим, заклад можна було назвати зразковим. Щоби не бути голослівними, Громадський рух «Разом із тобою» наведе для вас ряд відгуків про роботу інституту, що засвідчують найвищий рівень якості послуг, що тут надавалися:
 Петро Сердюков, доктор педагогічних наук, професор, Факультет підготовки педагогічних кадрів, Національний університет Сан Дієго, США.
Відгук від 28 червня
«Я із задоволенням пишу свій відгук про роботу Київського обласного інституту післядипломної освіти і підвищення кваліфікації. Мені поталанило протягом останніх трьох років щорічно бувати у цьому навчальному закладі, виступати із доповідями, проводити семінари із його співробітниками, а також вчителями шкіл. КОІПОПК активно займається розробкою та впровадженням інноваційних систем та методів навчання, і, оскільки в США я займаюсь саме цією тематикою, я із радістю ділюся найновішими досягненнями у цій галузі із українськими колегами…
Не викликає сумнівів, що розробки інституту у сфері сучасних підходів до навчання і підготовки педагогічних кадрів дуже перспективні і можуть знайти застосування різними організаціями і ВНЗ як в Україні, так і за її кордонами у справі розвитку новітніх освітніх систем. У зв’язку із чим співробітники інституту беруть участь у міжнародних конференціях і нещодавно отримали запрошення представити свій досвід у Національному Університеті м. Сан Дієго, США».
 М.А. Дмитрієва, ректор автономного закладу «Інститут розвитку освіти Іванівської області», М. Іваново, Росія.
Відгук від 30 червня
 Ректорат Інституту розвитку освіти Іванівської області Російської Федерації підкреслює унікальний досвід роботи Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.
Ректор інституту Клокар Наталія Іванівна прекрасно керує колективом, впроваджує новітні технології в процес управління. Як керівник, вона має високий рівень професіоналізму і мобільно реагує на сучасну ситуацію розвитку системи освіти.
Гнучкі, інноваційні форми у поєднанні із традиційними підходами до роботи з педагогами дають високі результати.
Колектив Інституту, маючи великий досвід роботи, перебуває у постійному творчому пошуку, ціллю якого є створення умов для підвищення кваліфікації педагогів Київської області.
 А. А. Баранніков, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Російської академії освіти, Росія:
Міжнародне співробітництво КОІПОПК із закордонними освітніми закладами реалізується через такі проекти, як підвищення кваліфікації педагогів із застосуванням дистанційної форми навчання, підготовка вчителів художньої культури в системі  післядипломної освіти, навчально-методичне забезпечення та підготовка вчителів до роботи у старшій профільній школі. Діяльність працівників Інституту актуальна та розрахована на довгостроковий та позитивний результат.
 Л.А. Худенко, заступник директора Інституту з навчально-дослідної роботи Навчально-методичного закладу «Національний інститут освіти» Міністерства освіти, Республіка Бєларусь.
Відгук від 11 червня
 КОІПОПК -  це визнаний в Україні і світі заклад, де на високому рівні здійснюється методична та наукова діяльність, спрямована на стійке функціонування та розвиток системи післядипломної педагогічної освіти.  Високий рівень роботи КОІПОПК складає основу для ефективного підвищення рівня педагогічних знань і методичної майстерності вчителів, управлінських навичок керівників закладів освіти, вивчення та розповсюдження інноваційного навчально-виховного досвіду.
 Асаф Заманів, професор, ректор Бакінського інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки педагогічних кадрів, Азербайджан.
Відгук від 11 червня
Ключовою фігурою, що визначає стан освітнього потенціалу виступає вчитель. Від рівня його професіоналізму залежать результати соціально-економічного та духовного розвитку суспільства. І сьогодні, коли міжнародне співробітництво  у вирішенні цих проблем як ніколи важливе, КОІПОПК грає в цьому процесі визначальну роль, сприяючи не тільки піднесенню освіти на якісно новий рівень, а й на збереження загальнокультурного європейського простору.

Шкільна освіта – результативні інновації чи невдалі експерименти?

Проект збільшення строку шкільного навчання за європейським зразком до 12 років не виправдав себе в українських  реаліях - виявився наразі недоречним та фінансово невигідним. Наразі питання стоїть у необхідності якісного оновлення освіти, наповнення її актуальним змістом.   
Міністр освіти та науки Дмитро Табачник під час свого виступу на парламентських слуханнях висунув пропозицію повернутися до 11-річки. За словами міністра, 12-річне навчання створює ряд проблем, зокрема, для його запровадження додатково потрібно понад чотири мільярди гривень. Міністр пропонує два варіанти дій. План перший: зробити школу 11-річною, запровадивши при цьому обов’язкове однорічне дошкільне навчання. План другий передбачає для місцевих рад можливість вибирати між 12-річкою та 11-річкою. Нагадаємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів з 1 вересня 2002 року у школах України була введена 12-річна освіта з 6-річного віку.
Рішення щодо подовження строку навчання школярів було прийняте з огляду на європейську модель, згідно з якою 12 клас орієнтований на вивчення винятково тих дисциплін, що необхідні для молодого спеціаліста-робітника або абітурієнта конкретного ВНЗ – саме в цьому полягає головна особливість і принадність такого навчання. Таким чином, подовження терміну шкільної освіти без попередньої підготовки проекту профільного навчання нівелює саму сутність реформи. Нині розглядається компромісний варіант – повернення до 11-класної середньої освіти із подальшим введенням профільно-орієнтованих програм для старшокласників.
Цілісність та логічність європейської моделі шкільної освіти видається запорукою виховання  освіченої та свідомої молоді, проте життя незмінно повертає нас до власних реалій. Широковідомим є той факт, що велика кількість шкіл у селах та невеликих населених пунктах нашої Батьківщини тримається завдяки зусиллям двох-трьох педагогів, що викладають по 7 предметів, механічно читаючи їх із морально застарілих підручників. Говорити про модернізацію вітчизняної освіти на європейський кшталт в таких умовах недоречно. Україна фінансово і психологічно не готова до різкої зміни курсу, який нівелює здобутки вітчизняної освіти та унеможливлює якісну та ґрунтовну підготовку спантеличених змінами школярів. "Пройшло вже більше місяця з початку навчального року, а ми досі не отримали підручників. Навчальні матеріали розміщені на сайті Міністерства освіти, проте доступом до Інтернету має далеко не кожен з моїх однокласників", - скаржиться Громадському руху «Разом із тобою» учениця 9 класу однієї із загальноосвітніх шкіл Київської області, відображаючи у своїх словах те, як проекти втілюються в життя на вітчизняному просторі. В умовах застарілості навчальних посібників та відсутності свідомого підходу до навчання як з боку учнів, так і з боку вчителів, подовження його строку лише поглиблює проблему, заохочуючи учнів та їхніх батьків після 9 класу віддавати перевагу профільним навчальним закладам.
Недостатньо обдумане та відірване від нагальних потреб рішення тепер вимагає повернення назад задля переосмислення наявного стану речей та пошуку альтернативи. Доречнішим видається не продовження навчання молоді ще на рік, а оновлення навчальних програм, наповнення вже звичних нам одинадцяти років навчання актуальним та практично орієнтованим змістом. В «Концепції загальної середньої освіти (12 річна школа)», затвердженою МОН України ще у 2001 році, сказано: «Зміни в змісті й структурі загальної середньої освіти мають глибинний характер і потребують розв'язання проблем підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне і професійне зростання, вміє досягти нових педагогічних цілей». Підготовка педагогів на належному рівні є однією із умов реформування освіти на вітчизняних теренах, невід’ємною складовою змін у напрямку більш якісної освіти. Проте чи виконується вона сьогодні, коли питання навколо визначення курсу реформ стоїть для українців як ніколи гостро?
Зразковим навчальним закладом для навчання педагогів є Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, що займається підвищенням кваліфікації вчителів Київщини з огляду на прогалини та актуальні потреби у шкільній освіті. Колектив інституту на чолі із ректором Наталією Клокар ніколи не зупиняється у творчих пошуках, метою яких є якісна та грунтовна підготовка школярів до подальшої конкурентоспроможної праці. Високо оцінюють роботу інституту зарубіжні освітяни:
«У курсовій підготовці педагогів велика увага приділяється використанню інтерактивних технологій, що сприяє реалізації практикоорієнтованої моделі навчання, - йдеться у відгуці Департаменту освіти Іванківської області РФ. - Система роботи на опірних освітянських закладах дозволяє реалізовувати принцип неперевності навчання педагогічних кадрів і апробовувати нові інноваційні підходи до вирішення регіональних задач сучасної освіти. Високий статус і престиж інституту підтверджується широким визнанням його значущості міжнародним освітянським та науковим співтовариством».
Коментує роботу КОІПОПК доктор педагогічних наук, професор Національного університету Сан Дієго, США так: «Безперечно, розробки інституту у сфері сучасних підходів до навчання та підготовки педагогічних кадрів досить перспективні та можуть знайти застосування в інших ВНЗ України».
Проте чи достатньо одного подібного на закладу на цілу область, в якій нараховується 791 середня школа? Згідно із соціологічним дослідженням на замовлення Інституту соціальних технологій, рівень та доступ до післядипломної педагогічної освіти в Київській області за п’ятибальною шкалою самі освітяни оцінили на 3,72.
Отож питання підготовки вчителів, незважаючи на вагомість цього сектору в загальному освітянському процесі, залишається занедбаним. Можливо, варто почати з цього, а не з експериментів над дитячим майбутнім

Стезею Університету майбутнього вчителя до професії педагога

Однією з передумов зростання держави, розвитку економіки, культури, а отже, підвищення рівня життя населення є забезпечення її професійними кадрами, плекання еліти країни. Це постійна, кропітка робота, адже потрібно думати не тільки про день сьогоднішній, а й прийдешній. Таку місію завжди здійснював і буде здійснювати вчитель.
Формувати знання, передавати досвід, мудрість, духовні й матеріальні надбання нащадкам, формувати ціннісні орієнтири дітей і молоді – воістину благородна, почесна, проте відповідальна, нелегка (а іноді й невдячна) справа, результати якої відразу не побачиш.
Потрібно бути справжнім патріотом держави, самовіддано служити їй, любити тих, кого навчаєш, щоб досягти мети – виховати особистість, громадянина, продовжувача діянь і традицій попередніх поколінь.
Так, учитель – професія, гідна пошани. Проте, на жаль, серед сучасної молоді її престиж упав. Не багато випускників шкіл наважується присвятити своє життя педагогіці. На такий вибір молодих впливає чимало всім відомих об’єктивних суспільних причин. А між тим відбувається старіння освітянських кадрів.
Нещодавно міністр освіти і науки Д. Табачник на парламентських слуханнях, де обговорювалися проблеми введення 12-річної загальної освіти в Україні, виділив дане питання як одне з найгостріших. Він зазначив, що кількість учителів віком до 30 років з кожним роком зменшується. За останні чотири роки вона впала з 21 відсотка до 17. А педагогічних працівників пенсійного віку щороку більшає, зокрема порівняно з минулим 2009 роком – на 2,5 тисяч осіб. На даний час у навчальних закладах працюють майже 79 тисяч педагогічних працівників пенсійного віку. Тому сьогодні гостро постала проблема забезпечення країни педагогічними кадрами. Особливо не вистачає вчителів у сільській місцевості.
Зрозуміло, необхідно терміново шукати шляхи вирішення цього питання. І один з варіантів його розв’язання пропонує Київська область.
Для послідовного та регульованого забезпечення навчальних закладів регіону педагогічними кадрами, безперервного розвитку творчого потенціалу кожного вчителя управлінням освіти і науки Київської обласної державної адміністрації розроблена обласна програма «Вчитель» на 2003 – 2012 роки, яка успішно реалізується. Завдання програми мають свої особливості.
Так, важливим напрямом діяльності Головного управління освіти і науки спільно з Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів є поетапне проведення ряду заходів: виявлення педагогічно обдарованих дітей, підвищення їхнього інтересу до педагогічної діяльності, формування у школярів професійних цінностей, ідеалів і переконань, розвиток педагогічних здібностей; створення умов для одержання випускниками закладів освіти педагогічних спеціальностей та закріплення їх за робочими місцями.
З цією метою ще з 2003 року організовано роботу обласного та районних, міських університетів майбутнього вчителя. Для цілеспрямованого функціонування Університету майбутнього вчителя Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів розроблено нормативно-правову базу: «Організаційно-педагогічні засади діяльності Університету майбутнього вчителя», рівневу організаційну структуру та навчально-тематичні плани для слухачів І, ІІ і ІІІ курсів.
Ідея створення Університету майбутнього вчителя виникла в результаті спілкування й співпраці з відомим українським ученим, філософом, дійсним членом  НАПН України, директором Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України Іваном Андрійовичем Зязюном.
Як науковець і державник, який надзвичайно вболіває за долю української освіти, її сучасне й прийдешнє, Іван Андрійович, будучи ректором Полтавського педагогічного інституту (зазначимо, в часи «розвиненого соціалізму»), започаткував підготовку майбутніх учителів, добираючи педагогічно обдарованих дітей та бажаючих присвятити своє життя освіті серед учнів навчальних закладів Полтавщини.
Саме тому Іван Андрійович сьогодні палко підтримує всіх, хто причетний  до створення і функціонування у Київській області Університету майбутнього вчителя, тісно співпрацює з обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів, залучаючи до цієї роботи науковців Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.
Головними авторами проекту «Університет майбутнього вчителя», творцями стратегії щодо діяльності університету є Ігор Леонідович Лікарчук, доктор педагогічних наук, професор (на час створення університету начальник управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації), та Наталія Іванівна Клокар, ректор Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, відомого в Україні й за її межами своїми інноваційними напрацюваннями в галузі післядипломної педагогічної освіти.
Наталія Іванівна очолила групу по розробці організаційно-педагогічних засад діяльності Університету майбутнього вчителя, науково-методичного та навчально-методичного забезпечення його функціонування, навчально-тематичних планів і програм для слухачів, взяла на особистий контроль усі питання, пов’язані з роботою університету.
Університет майбутнього вчителя – це не тільки певна структура, це живий організм, який слід постійно плекати, розвивати, відслідковувати особливості його діяльності, вчасно вносити корективи.
Його слухачі – учні шкіл, підлітки та юнацтво, яким потрібно чітко зрозуміти, у чому полягає специфіка їхньої майбутньої професії, створити належні умови для оволодіння основами педагогіки, набуття первинних професійних навичок, ввести їх в особливий світ «Учительство» так, щоб вони потім ніколи не пожалкували про те, що стали його частиною, а навпаки, гордилися своєю професією, були переконані в її високості й необхідності.
Навчання в Університеті майбутнього вчителя триває три роки та розподіляється на три навчальні курси:
І курс (учні 9 (10) класів) – «Входження в педагогічну професію»;
ІІ курс (учні 10 (11) класів) – «Основи педагогіки та педагогічної майстерності»;
ІІІ курс (учні 11 (12) класів) – «Вступ до спеціальності».
Навчальний рік на кожному курсі університету складає 8 місяців              (з 1 вересня по 1 травня) і завершується проведенням контрольно-узагальнюючих занять, підготовкою й захистом творчої роботи (на І курсі), творчого проекту (на ІІ, ІІІ курсах). Після завершення навчання на ІІІ курсі випускники університету за бажанням та з урахуванням потреб районів, міст отримують цільові направлення для вступу до вищих педагогічних закладів України, що підтримали Київську область в організації роботи з педагогічно обдарованими дітьми й підписали угоди про участь у реалізації завдань Університету майбутнього вчителя. Сьогодні це – Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, Київський національний лінгвістичний університет та ін.
Із слухачами Університету майбутнього вчителя проводяться теоретичні і практичні заняття, в т.ч. й педагогічна практика, індивідуальні консультації. 20% годин навчального плану відводиться на самостійну роботу учнів.
Основними завданнями курсу «Входження в педагогічну професію» є формування у слухачів інтересу до педагогічної діяльності; розкриття суспільної значущості професії вчителя, ролі педагога в забезпеченні прогресу нації; ознайомлення з основними вимогами до особистості вчителя; співставлення школярами власних індивідуальних особливостей із вимогами до особистості вчителя; розроблення індивідуальних програм самовиховання та саморозвитку. Відповідно до завдань сформовані теми навчального плану, при цьому враховано вікові особливості учнів.
У курсі «Основи педагогіки та педагогічної майстерності» головна увага приділяється формуванню у слухачів професійних цінностей та переконань; ознайомлення з основами педагогіки й педагогічної майстерності; залученню учнів до дослідно-експериментальної роботи з проблем педагогіки; виробленню у школярів первинних навичок педагогічної діяльності.
Метою курсу «Вступ до спеціальності» є формування в учнів стійкої професійної спрямованості; ознайомлення з основами майбутньої спеціальності; формування усвідомленого ставлення школярів до необхідності професійного саморозвитку та самовдосконалення; ознайомлення із шляхами й напрямами розвитку особистісних якостей учителя.
Результати вхідного (І курс) та вихідного (ІІІ курс) анкетування слухачів Університету майбутнього вчителя в основному підтверджують правильність побудови структури навчальних планів і програм курсів та наповнення їх змістом, а також дозволяють відстежити зміни щодо усвідомленого вибору учнями майбутньої професії, їхнього особистісного росту.
Так, 87% слухачів – випускників 2009-2010 навчального року, у вихідному анкетуванні зазначили, що за час навчання в університеті підтвердилися їхні сподівання щодо обраної професії. Отже, можемо стверджувати, що зросла мотиваційна готовність учнів, трансформувавшись у свідомий вибір професії. 45% школярів переконані, що повною мірою використають набутий в університеті досвід у майбутній педагогічній діяльності.
Вхідне та вихідне анкетування, а також психолого-педагогічне діагностування слухачів університету дають можливість урахувати пропозиції та побажання учнів щодо вдосконалення змісту навчальних програм, добору форм проведення занять.
Теоретичні і практичні заняття із слухачами Університету майбутнього вчителя проводяться як на базі Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, районних, міських університетів, так і вже названих нами вищих навчальних закладів, де учні прагнуть у подальшому продовжити освіту. Щорічно слухачі Університету майбутнього вчителя беруть участь у Днях відкритих дверей цих педагогічних вузів.
Питанню добору й підготовки тих, хто навчатиме майбутніх учителів, приділяється особлива увага. Це кращі з кращих – вчителі-майстри, які використовують сучасні технології навчання і виховання дітей, особистим прикладом доводять високість праці освітянина, як говориться, «педагоги від Бога», методисти найвищого рівня, справжні професіонали своєї справи. Саме таким спеціалістам довірено підготовку сьогодні ще учнів, а завтра майбутніх колег.
Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів створено систему науково-методичної роботи з освітянами, спрямовану на організацію, координацію, контроль та узагальнення діяльності вчителів, які працюють з педагогічно обдарованими дітьми; здійснюється безперервне підвищення професійного рівня педагогічних працівників – керівників і викладачів районних, міських університетів майбутнього вчителя.
Навчання з ними проводиться у різних формах:
-                             установчі інструктивно-методичні наради на початку року з питань організації та змісту діяльності районних, міських університетів;
-                             науково-практичні семінари за участю провідних науковців країни (зокрема: «Методи психолого-педагогічної діагностики професійної спрямованості та педагогічної обдарованості старшокласників»; «Формування педагогічних здібностей і готовності до педагогічної діяльності слухачів районних, міських університетів майбутнього вчителя»; «Профорієнтація та професійне самовизначення старшокласників»; «Реалії і перспективи допрофесійної підготовки майбутнього вчителя»);
-                             семінари-практикуми на базі відділів освіти районних державних адміністрацій, міських рад, управлінь освіти, управлінь освіти і науки міських рад Київщини «Регіональні аспекти діяльності районних, міських університетів майбутнього вчителя», на яких працівники методичних служб регіонів області, керівники та викладачі районних, міських університетів не тільки діляться досвідом щодо особливостей функціонування Університету майбутнього вчителя, а й обговорюють спільні проблеми щодо навчання педагогічно обдарованих дітей та відшуковують способи їх вирішення;
-                             консультації та ін.
Передбачено також проведення проблемно-тематичних курсів для цієї категорії педагогічних працівників «Організація та зміст роботи з педагогічно обдарованими дітьми», навчально-тематичний план яких розраховано на         96 годин (з них 72 години аудиторні, 24 години – самостійна робота).
По закінченню навчання слухачі курсів захищають авторські проекти, що стають справжнім надбанням для їхніх колег. Кращі з них публікуються у щорічному навчально-методичному посібнику «Університет майбутнього вчителя», в якому висвітлюються результати роботи університету, а також матеріали лекцій, тренінгів, практичних занять керівників і викладачів районних, міських університетів, викладачів обласного інституту, наукових співробітників вищих педагогічних навчальних закладів та наукових установ. Посібник користується великим попитом серед освітян Київщини, а роботи практиків викликають особливий інтерес. Зокрема: «Основні вимоги до особистості вчителя» (автор Семененко О.С., викладач Макарівського районного університету майбутнього вчителя); «Розвиток навичок спілкування» (автор Коваленко М.А., викладач Таращанського районного університету майбутнього вчителя); «Образ учителя в українській літературі»           (автор Іващенко В.М., викладач Яготинського районного університету майбутнього вчителя); «Образ учителя в мистецтві» (автори Величко Л.І., викладач і Шепель О.М.,  керівник Києво-Святошинського районного університету майбутнього вчителя); «Форми організації інтерактивного навчання» (автор Кутова А.О., керівник Баришівського районного університету майбутнього вчителя); «Все залежить від тебе». Психологічне здоров’я – запорука успіху» (автор Піша О.В., викладач Володарського районного університету майбутнього вчителя) та ін.
До навчання керівників і викладачів районних, міських університетів, учнів Університету майбутнього вчителя, крім співробітників Київського обласного інституту післядипломної освіти, залучаються науковці й викладачі вищих навчальних закладів України. У статті вже згадувались деякі з цих установ, проте то не повний перелік. До нього слід додати Інститут обдарованої дитини, Інститут проблем виховання НАПН України, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський університет імені Бориса Грінченка, механіко-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка та ін.
Опікуються діяльністю районних, міських університетів майбутнього вчителя і районні державні адміністрації та міські ради, що безумовно, зацікавлені у формуванні кадрової політики в регіоні. Відділи, управління освіти районних державних адміністрацій, міських рад тримають на особливому контролі питання, пов’язані з роботою університетів. За їхніми наказами призначаються керівники й викладачі університетів, затверджується розклад занять, визначаються місця їх проведення і, звичайно ж, вирішуються питання надання цільових направлень випускникам університетів для навчання за кошти держбюджету та подальшого їх працевлаштування.
За сім років існування в районних, міських університетах майбутнього вчителя навчалося біля 8 тисяч учнів Київщини. Більше 2 тисяч випускників отримали цільові направлення. Студентів педагогічних вузів, які навчаються за кошти держбюджету понад тисяча, з них 85% - вихідці із сільських регіонів.
Маємо перші ластівки – 114 вихованців Університету майбутнього вчителя – випускники 2003-2004, 2004-2005 навчальних років, у 2009 році закінчили вищі педагогічні навчальні заклади і вже працюють у школах області (інші продовжують навчання),  при чому більшість з них не тільки повернулась у рідні райони й міста, а щонайголовніше, в рідні школи; 87% працевлаштовано в закладах освіти сільських регіонів.
Усі вони з вдячністю згадують роки навчання в Університеті майбутнього вчителя, висловлюють своє захоплення й шану викладачам:
«Першою сходинкою моєї педагогічної кар’єри став районний університет майбутнього вчителя. Всі викладачі – професіонали своєї справи, дали нам безцінне: впевненість у правильному виборі професій, можливість пізнати себе, а ще – первинні знання з основ педагогіки, завдяки яким я стала студенткою Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Вдячні тим людям, які доклали зусилля до формування нас як майбутніх педагогів» (Марина Оберемчук, практичний психолог Макарівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2).
«Саме районний університет майбутнього вчителя надихнув на творчість, переконав у необхідності й важливості професії вчителя, дав можливість вступити до Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди» (Тетяна Лубчук, учитель біології Капустинського навчально-виховного об’єднання Володарського району).
«Після закінчення районного університету майбутнього вчителя у той же рік вступив до Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди за цільовим направленням. І тоді вже знав, що на мене чекає місце в рідній Забуянській школі, де працює вчителькою української мови і літератури моя мама. Мав достатню підготовку для навчання у педвузі і був спокійний щодо працевлаштування, впевнений у тому, що потрібен як учитель. Завдячую всім, хто вніс часточку себе у моє виховання і становлення як педагога» (Олександр Сорокін, учитель трудового навчання та основ інформатики Забуянської загальноосвітньої школи І-ІІІ  ступенів Макарівського району).
А Тетяна Сокольчук, учитель початкових класів і основ інформатики також рідної, Козичанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Макарівського району, не тільки щиро дякує викладачам Університету майбутнього вчителя за знання, уміння, допомогу в самовизначенні, а й переконана, що її професія допомагає їй відчути свою необхідність, значущість:
Я щоранку заходжу у клас.
На дитячих обличчях – усміх.
Що я варта, діти, без вас?
Ви – натхнення моє, мій успіх!
Щоб любові вогонь не згас,
Щоб віддать дітям серце і душу,
Я щоранку заходжу у клас.
Я – учитель! Я вчити мушу!
Отже, проблему забезпечення навчальних закладів педагогічними кадрами потрібно й можна вирішити. Є різні способи її розв’язання. Одним із них Київська область вважає діяльність Університету майбутнього вчителя.
Сьогодні склад педагогічного загалу Київщини поповнюється. Відбувається поступове врегулювання потреби в педагогічних кадрах районів і міст. Життя вносить свої корективи. У зв’язку з відсутністю потреби в педагогічних кадрах припинили діяльність університети майбутнього вчителя у містах Василькові, Ржищеві, Славутичі, Фастові та Білоцерківському районі. І навпаки, відновив свою роботу університет майбутнього вчителя у Борисполі. Проте це не означає, що в цих регіонах не займаються питанням педагогічно обдарованих дітей, адже існує обласний університет, який пропонує різні форми навчання, в тому числі й дистанційну. Педагогічну практику за такої форми учні проходять у школах, де навчаються.
Нагальною є проблема, що виникла у зв’язку із запровадженням зовнішнього незалежного оцінювання та змінами у правилах вступу до вищих навчальних закладів. Тому в даний час Головним управлінням освіти і наки Київської обласної державної адміністрації та Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів узгоджуються питання вступу випускників Університету майбутнього вчителя до педагогічних вузів на засадах позаконкурсного прийому.
Будь-які проблеми можна вирішити, якщо дійсно цього хочеш. Головне, не стояти на місці, не чекати готових варіантів розв’язків, а діяти. Університет майбутнього вчителя Київщини – тому підтвердження.

Керівники регіональних університетів
майбутнього вчителя:
Корабельська О.П. (Макарівський район),
Остапчук У.В. (Володарський район),
Тимошенко В.Г. (Таращанський район),
Індовська Т.О. (м. Березань),
Пастушенко К.А. (м. Ірпінь)