Показ дописів із міткою туризм. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою туризм. Показати всі дописи

вівторок, 27 квітня 2010 р.

Козацьке місто на Унаві. Де відпочити у Фастові?

Громадський рух «Разом із тобою» продовжує серію матеріалів про маловідомі куточки Київської області, природа та історичні пам’ятки яких заслуговують на те, щоб присвятити їх відвіданню свій вихідний день. Цього разу ми пропонуємо до Вашої уваги принади Фастівщини.

Кожному українцю відомі такі міста, як Львів, Кам’янець-Подільський або Переяслав-Хмельницький, які щороку приймають тисячі туристів. Проте мало хто повною мірою знає, в наскільки колоритній та красивій країні ми живемо. Практично у кожному українському містечку є історичні місця, пам’ятки архітектури чи природні утворення, що заслуговують на увагу. Часто люди віддають перевагу домашнім посиденькам чи звичним заняттям, не знаючи, які краєвиди оточують їх з усіх сторін. Причина часто полягає у занедбаному стані, що в ньому через безвідповідальність місцевої влади перебуває безліч унікальних історичних пам’яток. Крім того, для прийому туристів необхідна розвинена туристична інфраструктура: комфортні готелі, сучасні дороги, якісні і доступні заклади харчування.
Не обійшла стороною проблема недофінансування і бездушного ставлення чиновників і славне козацьке місто Фастів, що на річці Унаві. Історія Фастівщини сягає глибокої давнини і бере початок із населення краю первісними людьми, які жили на Фастівщині 20-25 тис. років тому, в епоху Палеоліту. По вул. Комарова під час будівництва загальноосвітньої школи № 4 було знайдено стоянку первісної людини — мисливців на мамонта та дикого коня. Пізніше тут межували території двох великих східнослов'янських племен - князівств древлян і полян. Свідками тих часів є пам’ятки археології: городища та кургани скіфської доби, поселення римського періоду, давньоруські поселення. Історичний шлях міста тісно пов’язаний з долею матері городов руських. У стародавні часи саме територією нинішньої Фастівщини проходили кордони Київської землі. Перша літописна згадка про Фастів 1390г. В 15ст. розграблений в результаті набігів татар. Потім знову став заселятися. Піднесення політичного і економічного життя наприкінці 17 на початку 18 ст. відбулося завдяки полковнику Семену Палію. Саме при ньому козацький устрій на правому боці Дніпра набув, за свідченням істориків рис державного утворення, а ця територія з чітко означеними кордонами мала назву " Палієва держава".
 У Фастові є чимало цікавих місць, які варто побачити туристу: це і величний фастівський костел, і Покровська церква із старовинною дерев’яною дзвіницею ще з часів Семена Палія, краєзнавчий музей, багатий на експонати про фастівську минувшину, музей на колесах, присвячений подіям української революції 1917-1919 років та, зокрема, історичному договору про злуку українських земель, підписаному у Фастові, прекрасний парк „Молодіжний”, який лише потребує відновлення та нормального догляду, історична місцина на околиці Фастова під назвою – дуб Семена Палія, дерев’яні храми Фастівщини, монастир в с. Томашівка, музей видатного композитора Кирила Стеценка у с. Веприк та чимало іншого. 
 В першу чергу відвідайте два чудових зразки культових конфесій, які, безперечно, зацікавлять будь-якого гостя міста. Тризубну Покровську церкву, споруджену в 1740 році, один із шедеврів української дерев’яної архітектури, пам’ятка національного значення, та римо-католицький костел Воздвиженя Святого Христа, що є ретроспективним зразком архітектурни початку ХХ ст. 
Костел збудований у 1911 р. У центрі міста за проектом архітектора Домбревського. Побудований костел в романо-готичних формах, характерних для архітектурних споруд останньої чверті XIX століття. На фундаменті з бутового каменю зведено стіни з жовтого цегли. Конструкції даху були виготовлені з сосни та покриті зеленою і червоною черепицею. В інтер'єрі храму одразу привертають увагу галерея, хори, підлога, стрункі пілястри та колони з пишними капітелями. Головний, західний, фасад увінчують дві башти, між якими розташований центральний вхід в костел. Над входом - велике кругле вікно ( «троянда»), традиційний елемент готичних храмів. На фасаді розміщена скульптура єпископа і сюжетна композиція «Христос благословляє дітей». Костел має істотну особливість: західний фасад споруди асиметричний. Асиметрія проявляється в усьому: елементами декору, формами вікон і т. д. Дві його башти однакові в плані, зовні абсолютно різні. Південна майже вдвічі вище північної, чотирикутна по всій висоті, з наскрізними спареними арками у верхній частині. Висота вежі - 43м, стіни побудовані з білої київської цегли, цоколь із граніту з Шепетівки, маєтку графа Юзефа Потоцького, а дерево на дах парафія отримала з славутицьких лісів князя Сангушки. Зелену глазуровану черепицю Станіслав Шептицький замовив у Влоцлавку. Вражає гармонійність архітектурних форм і скульптурних групп, які майстерно переплітені у єдиний ансамбль. Усередині храму вас огорне відчуття святості, спокою, визнання істинних цінностей людського життя.
 Покровська церква, класичний український тризрубний храм, стоїть на берегу Унави. Хоч вона й виглядає скромною попелюшкою на тлі знаменитого фастівського костелу, саме її неодмінно включають в усі хрестоматії як шедевр національної архітектури. На жаль, її верхи вкриті тепер не гонтом, а бляхою, але навіть це не псує враження від старовинного храму дивовижно гармонійних пропорцій. Окремо стоїть дзвіниця, ровесниця церкви, але виглядає вона старішою і потемнілою. Справа у тім, що кілька років тому Покровська церква горіла - на щастя, її ретельно відновили. А от дзвіницю, напевно, не зачепив ані вогонь, ані ремонт.Покровську церкву ще називають "Палієвою" - за легендою, її заснував вищезгаданий козацький полковник Семен Гурко на прізвисько "Палій, який провів останню частину свого бурхливого життя Палій у своєму улюбленому Фастові.
 Не оминіть своєю увагою також і Державний краєзнавчий музей. Його експозиції складаються з пам’яток археології, речей мистецтва, картин, що розповідають минуле Фастівщини, також представлена незвичайна галерея птахів, які населяють цей край. Цей поверх обов’язково сподобається вашим дітям. Тут також функціонує галерея заслуженого художника України М.Ф.Сліпченко, яка щорічно поновлюється. Відмінною ознакою діяльності Фастівського музею є наголос на археологічному і народознавчому вивченні краю, проведення конференцій, круглих столів, дискусійних клубів на різні теми, він плідно співпрацює з науковцями інститутів археології, історії, мистецтвознавства. Музей розташований в приміщенні колишнього банку. Не дивлячись на те, що будівля перебував у напівзруйнованому стані співробітники музею зраділи, оскільки експозицію музею і фонди буде розташовано не в будь-якому вивільненому приміщенні, а в історичній споруді кінця ХІХ ст. - пам'ятці цікавого періоду в житті Фастова, що характеризувався певним піднесенням у промисловості, економіці і культурі. Будинок цей засвідчує вишуканий смак його будівельників. Він є красою історичного центру Фастова і відповідає всім вимогам щодо його нинішнього практично-функціонального призначення.
 Фастів – це місто з крилатою козацькою славою, відоме в Україні як місто залізничників; в 1995 році його було прийнято до ліги історичних міст України. Як ви бачите, цей важливий вузол Південно-Західної залізниці і промисловий центр має чим пишатися. Нехай влада ще й досі не зуміла привести його інфраструктуру до належного стану, проте це не привід відмовлятися від задоволення наблизитися до історичного минулого свого краю. Що ж до долі самого сучасного Фастова, то певні надії на модернізацію міста пов’язуються з його майбутньою реконструкцією та з перенесенням звідти пам’ятника Леніну та встановлення на тому місці саме фастівського символу. 
 Громадський рух «Разом із тобою» бажає Вам яскравого відпочинку і приємних відкриттів!

середа, 14 квітня 2010 р.

Туристичні маршрути Київської області. Де відпочити у Білій Церкві


Із настанням теплої пори року мандри стають все більш актуальною темою. Україна – справжня скарбниця для тих, хто не любить сидіти на місці. Тож для вас Громадський рух «Разом із тобою» починає серію матеріалів про цікаві туристичні маршрути Київської області.

Окрім величезної культурної спадщини самого Києва, велику цінність представляють архітектурні та природні пам’ятки Переяслав-Хмельницького, Білої Церкви, Богуслава та інших місцинок нашої області.
Однак серед усіх міст області насамперед виокремлюють, звичайно ж, Білу Церкву. Цікаво, що тут жили і працювали свого часу Лесь Курбас та Таїсія Повалій.
Плануючи сюди поїздку, краще розраховувати на один день, за цей час ви можете відвідати всесвітньовідомий білоцерківський дендропарк, а також прогулятися містом, розглядаючи пам’ятки архітектури.

Дендропарк «Олександрія»
«Біла Церква і «Олександрія» були дійсним феодальним герцогством з двором, з величезною кількістю людей, котрі харчувалися навколо двору, з великими конюшнями породистих коней, з полюваннями, на які з'їжджалася вся аристократія Південно-Західного краю». – писав про часи Браницьких у Білій Церкві Микола Бердяєв в своєму «Самопізнанні».
Розташований на 200 гектарах білоцерківської землі, був і залишається одним із найвизначніших місць Білої Церкви і цікавий перш за все більше ніж 600-ма видами екзотичних рослин, численними статуями, містками, мініатюрними водоспадами.
Заснований більше ніж 200 років тому, парк був резиденцією Браницьких, дочка яких Єлизавета Воронцова стала для Олександра Пушкіна, що бував тут, прообразом Тетяни Ларіної.
Прогулюючись парком, ви зможете пройти дорогами, де бував імператор Олександр І, Муравйов-Апостол, Пестель та інші декабристи, що саме тут обдумували замах на царя.
«Олександрія» прославилася у Європі завдяки багатству флори, лабіринтам доріжок, численним каскадам озер. Його красою захоплювалися Пушкін, Міцкевич, Державін, Шевченко.
Також парк вважається зразком садово-паркового мистецтва англійського романтичного ландшафтного стилю XVIII – XIX віків. Перебуваючи на його території, варто звернути увагу на будинок графського садівника Станге.
Є тут і свої легенди. Вони свідчать, що під ротондою дендропарку захоронений князь Потьомкін-Таврійський. А за другою легендою графські озера Браницьких були засаджені отруйними плющами та папороттю, щоби місцеві не виловлювали там екзотичних риб.
Біля входу до парку встановлені пам’ятники Пушкіну і Шевченку. Відомою є Сонячна галявина дендропарку розміром 7 гектарів, а також збудована у стилі стародавнього грецького амфітеатру колонада «Луна» з унікальною акустикою.

Мандруючи містом
Біла Церква знаменита також своїми пам’ятками архітектури. Так, наприклад, у центральній частині міста знаходиться Спасо-Преображенський кафедральний собор, збудований у дворі напівзруйнованої Микільської церкви (вул. Гагаріна 10). Микільську церкву заклав особисто Іван Мазепа, що народився неподалік, в родовому помісті - селі Мазепинці - і вважав цей край своєю батьківщиною. В цих краях Мазепа нажив свої статки і десь тут, кажуть, знайшли скарбницю гетьмана.
Відомий також костел Іоанна Хрестителя на Соборній Площі 4, збудований італійцем Домініко Ботані. Тут проходили відомі на весь світ концерти органної музики. Костел розташований на Замковій горі, на місці князівського дитинця, де колись стояла та сама біла церква, на честь якої і назвали місто.
Також із пам’яток варто відмітити Церкву Святої Марії Магдалини, яка розташована за адресою вул. Шкільна 11/16 ( збудована у XVIII столітті) та
Дім Дворянських зібрань, збудований у XIX столітті (бульвар 50-річчя Перемоги 5). А поряд із Домом Зібрань височіє Зимовий палац Браницьких, збудований у кінці XVIII століття.

Громадський рух «Разом із тобою» бажає Вам приємного відпочинку!