В Україні гинуть віковічні дерева

Міська рада м. Яготина відмовилася надати заповідний статус 700-річному дубу-патріарху, який рішенням Київської обласної ради від 10 березня 1994 року зарезервований для оголошення ботанічною пам’яткою природи. Тепер найдавніший на Київщини і один із найстаріших в України дуб можуть зрубати під корінь через те, що дерево заважає власниці однієї із місцевих приватних садиб.

 22 липня 2010 року, у м. Яготин сесія міської ради вирішувала подальшу долю найстарішого дуба, який зростає на території Київської області. Дуб-партіарх орієнтовним віком 700 років зростає на приватній садибі Катерини Марусецької по вул. Незалежності, 55 у м. Яготин. Через значний вік дерева, напередодні внаслідок буревію від дерева відламалася велика гілка і впала на дах житлового будинку пані Марусецької. Це стало причиною пошкодження покрівлі даху будівлі. Така ситуація виникла вдруге - минулого року велика гілка, що впала з дерева, також пошкодила дах будинку. Торік гроші на відновлення даху були передані пані Марусецькій Київським еколого-культурним центром, цього року – Київською ландшафтною ініціативою. Ці громадські організації опікуються збереженням багатовікових дерев – їх лікуванням та наданням їм заповідного статусу.

 Незважаючи на благодійну допомогу зазначених організацій у відшкодуванні збитків після пошкодження покрівлі будинку, власниця садиби на сесії міської ради виступила із пропозицією зрубати найстаріший дуб в Київській області під корінь. Як не дивно, таку позицію пані Марусецької підтримали не лише її сусіди, а і депутати Яготинської міської ради. Жоден депутат не заявив на сесії міської ради, що рубати вікове дерево – це не лише безвідповідально, але й аморально. Внаслідок засідання депутати вирішили позбавити дерево статусу заповідного об’єкту. Найближчим часом, для забезпечення безпеки людей, які проживають поблизу дуба-велетня, буде проведено обрізання великих гілок.
 Громадський рух «Разом із тобою» вважає, що кожне багатовікове дерево є унікальним національним надбанням українського народу. Вони є унікальними живими свідками всієї історії України, починаючи з ранньої Київської Русі і язичницьких часів, і мають величезну екологічну, патріотичну, етичну, естетичну, меморіальну цінність. Давні дерева є свого роду корінням нації. Однак, незважаючи на те, що такі дерева потребують пильної і ретельної турботи держави, вони, за рідкісним винятком, не мають огорож, охоронних знаків, страждають від хвороб, туристів і ударів блискавок, грунт навколо них не підживлюють, тріщини у стовбурах вчасно не лікуються. Все це може призвести до повної втрати цих унікальних дерев вже у найближчий час.
 Згідно із результатами минулорічного всеукраїнського перепису найстаріших дерев України, в Київській області знаходиться 10 давніх дерев, що вже отримали заповідний статус, і було виявлено ще близько 5, які досі не охороняються. «Випадків загибелі віковічних дерев у Київській області досить багато, - розповідає Катерина Борисенко, головний спеціаліст відділу біоресурсів та природно-заповідного фонду Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області. – Проблема в тому, що про старі дерева ніхто часто не знає і, відповідно, не дбає. Ми намагалися підключати громаду, публікували в районних та обласних газетах статті із закликами повідомляти про незахищені багатолітні дерева, однак жодного відгуку досі не отримали. Що ж до ситуації в Яготині, то в цьому містечку росте два віковічні дуби, які є найстарішими на Київщині, кожне з них має давню історію і є частиною культурної спадщини краю. Тому їх збереження і надання їм заповідного статусу є питанням не лише турботи про природу, але справою національної честі».
У всіх розвинених європейських країнах до вікових дерев ставляться шанобливо і уважно: їх заповідають і дбайливо лікують, влаштовують фестивалі і конкурси, обираючи національні дерева-довгожителі, вони є улюбленим місцем відвідин туристів. Так в країнах, які мають меншу площу, узято під охорону вікових дерев більше, ніж в Україні, наприклад, 22 тис. заповідних дерев у Великобританії, а до 2010 р., планується довести цю цифру до 100 тис. дерев. В той же час в Україні охороняється лише 2600 вікових дерев. У європейських країнах кожне тисячолітнє дерево щорічно оглядається, лікується і є предметом гордості місцевого населення і властей. Всі дерева мають підставки під гілки, тому не загрожують громадянам і не руйнують будівель.
 Одне ж із найстаріших дерев України, більше ніж 1000-літній Юзефінський дуб перебуває у вкрай поганому стані, неодноразово страждав від ударів блискавки і нині знаходиться на межі загибелі. 600-річна липа на Чернігівщині загинула через відсутність підпір, 700-річний дуб під Черкасами підпалили туристи, в рекреаційній зоні Житомирської області лісники вирубають більш ніж столітні дерева. А на дубі Залізняка в Черкаській області регулярно проводяться тренування і змагання з лазання по деревах.
 Громадський рух «Разом із тобою» вважає, що необхідно оголосити ботанічними пам'ятками природи місцевого значення всі досі не заповідані багатовікові дерева, що забезпечить їх охорону від хвороб та недбалого ставлення громадян. Кожне із таких дерев повинне мати огорожу та охоронний знак, а також щорічно оглядатися фахівцями. Крім того, ми закликаємо всіх, хто знає про існування давніх дерев поблизу свого місця проживання, обов’язково повідомляти в обласний відділ охорони навколишнього середовища, аби фахівці могли взятии їх під свої опіку.

Українці й досі ховають гроші під матрацами

53% наших співвітчизників віддають перевагу зберіганню грошей вдома і лише 0,4% - заробляють за допомогою інструментів фондового ринку. Крім того, українці зізнаються, що радше позичать свої заощадження під проценти знайомим, аніж покладуть у банк на депозит. Громадський рух «Разом із тобою» вирішив розібратися, чи довго це триватиме і які альтернативи по вкладах пропонує українцям держава і приватний сектор. 

 Соціологічні дослідження стверджують, що більше половини наших громадян зберігає і накопичує свої вільні кошти за бабусиним зразком – під матрацом, майже повністю ігноруючи сучасні інструменти інвестування. На банківських картках і поточних рахунках у банках тримають свої кошти 12% опитаних, і лише 7% населення користуються банківським депозитом. За даними дослідження, 3% українців вкладають гроші у купівлю землі, ще 2% інвестують у нерухомість. А от довгострокові фінансові інструменти, як, наприклад, накопичувальне страхування, недержавні пенсіонні і інвестфонди, банківські цінні метали та депозити у цінних металах, мешканців України сьогодні практично не цікавлять. В майбутньому скористатись депозитними програмами банків планують лише 8% респондентів.
 З цього можна зробити висновок, що в порівнянні із розвиненими країнами мізерні вітчизняні показники говорять про слаборозвинену банківську культуру українців. Очевидно, що однією із причин такої ситуації є той факт, що більшість людей елементарно не має коштів для накопичення. Однак, навіть якщо вільні гроші з’являються, багато хто просто боїться йти в банк, згадуючи фінансові потрясіння минулих років, пояснюють фінансисти. Змінам у цьому секторі заважає також і низький рівень поінформованості громадян – наприклад, лише 18% опитаних знають про можливість заробляти за допомогою інвестиційних фондів і 20% - про накопичення за допомогою недержавних пенсійних фондів, і лише 0,2% застосовують цей спосіб. Про потенційну можливість інвестувати кошти у цінні папери знає лише кожен четвертий українець. Найгірша ж ситуація із інвестуванням у банківські метали і депозити у дорогоцінних металах. Зберігати кошти на рахунках кредитних союзів, вкладати їх в інвестфонди та облігації держави опитані аж ніяк не збираються. Крім того, громадяни зізнаються, що в нашій країні найнадійнішим способом змусити гроші працювати вони вважають процентні позики своїм знайомим.
 З іншого боку, банківські вклади не мають альтернативи, тому згодом громадяни все ж таки почнуть більш масово відважуватися на депозити. З огляду на низьку обізнаність громадян щодо фінансових інструментів, покращити становище могла б широка рекламно-роз’яснювальна кампанія, наслідком якої могло б стати залучення коштів населення у небанківські фінансові інститути. Пртое, проблема полягає також і у тому, що, на відміну від банківських інструментів, вклади у НПФ і поліси накопичувального страхування є довгостроковими. Натомість для людей невідомими і сумнівними залишаються такі вирішальні для прийняття рішення фактори, як стабільність економіки країни, гривні і цих приватних структур не лише у довгостроковій перспективі, але й протягом найближчих кількох років.
 Громадський рух «Разом із тобою» вважає, що ситуація із інвестиціями населення у «довгі гроші» не зміниться аж доки держава докорінно не змінить своє ставлення до інституціональному інвестору. У всіх розвинених країнах економіка підтримується за рахунок внутрішніх ресурсів, які своїми заощадженнями забезпечує населення. В нашій же країні про це говориться вже більше 5 років, але реальних реформ і досі не було здійснено. Таким чином, працездатним мешканцям України в нинішніх умовах залишається лише сподіватися на те, що в старості їх забезпечить держава.

Українці з песимізмом дивляться в майбутнє.

Це засвідчили результати соціологічного дослідження, яке було проведене компанією Gfk Ukraine на замовлення проектів USAID “Розвиток ринків капіталу” та “Розвиток фінансового сектору.”

Результати соцопитування показали, що більшість респондентів з песимізмом ставляться до своєї спроможності забезпечити собі достойні умови життя після виходу на пенсію.

Так, 70 % респондентів невпевнені у своєму належному рівні достатку після виходу на пенсію. У віковій групі 37 - 59 років негативно відповіли 80 % опитаних.

При цьому респонденти молодшого віку виявилися оптимістичнішими (24 % переконані, що після виходу на пенсію житимуть достойно).

Відповідно до результатів цього дослідження, кожен десятий українець змушений заощаджувати на їжі.

Дослідження було проведено в червні цього року, в ньому взяли участь 2007 респондентів віком від 18 років, що проживають в усіх регіонах України, а також у Києві.

Громадський рух “Разом із тобою” занепокоєний тим, що кожен десятий українець змушений заощаджувати на їжі. Це не припустимо для європейської держави. Результати дослідження засвідчили неспроможність нинішньої влади покращити життя громадян та підвищити рівень добробуту населення. А це суперечить тим деклараціям, з якими політики виступали на президентських виборах 2010 року.

Соцопитування відобразило реальні настрої населення щодо завтрашнього дня, і вони, на наш погляд, є вкрай песимістичними. Невпевненість у завтрашньому дні й у своєму майбутньому не може сприяти позитивним настроям серед людей. Переконані, що влада має замислитись над тим, що виключно розмовами про реформи українців не нагодуєш і достойне життя після виходу на пенсію не забезпечиш. То ж настав час діяти !

У супермаркетах столиці збували сир, виготовлений під Чорнобилем, з молока корів, хворих на лейкоз.

На території Київщини в 35 кілометрах від Чорнобиля співробітники відділу ветеринарної міліції виявили підпільний цех з виготовлення сиру. Він розташовувався у будівлі магазину, який з часу чорнобильської аварії, залишився у занедбаному стані. Документів, що дозволяли виробляти відповідну продукцію, у підприємця не знайшлося.

Юлія Сінчак, співробітник прес-служби обласної міліції розповіла, що господар виробництва - 35 річний житель Миколаївської області, який для виготовлення продукту збирав молоко за зараженим радіацією селах Поліського району. Там усі корови хворі лейкозом. Вживання такого сиру, на думку працівниці обласної міліції, може призвести до різних захворювань. За її словами, виробляли сир у непристосованому для того приміщенні, без водопроводу. Пакували у вакуумні упаковки без маркування.

Лейкозний сир протягом року збувався на полиці столичних та обласних супермаркетів. Зараз працівники міліції закрили підпільний цех, а власнику вручили припис про заборону займатися даним видом діяльності. За фактом міліція готує матеріали для передачі їх у прокуратуру.

Громадський рух “Разом із тобою” вважає, що врешті-решт треба почати боротьбу з корупцією у санстанціях та прийняти усіх необхідних заходів, які б унеможливили подібні прецеденти. Хочемо нагадати той факт, що Україна посідає перше місце за рівнем смертності та останнє за рівнем тривалості життя. Кожного року сотні тисяч людей помирають від споживання неякісних продуктів харчування. Статистика говорить, що щороку від різноманітних харчових отруєнь у світі помирає 1, 5 млн. людей. З огляду на ситуацію, яка складається на вітчизняному ринку, аби уберегти себе від небажаних наслідків споживання їжі, ми закликаємо громадян просити у продавців сертифікати про відповідність продукції. Також продавець зобов'язаний мати при собі санітарну книжку зі звітом про проходження медичного огляду для роботи з харчовими продуктами і допуском до цієї роботи. Пам’ятайте, що найдорожчою після життя цінністю у людини є її здоров’я.

Київщина ризикнує замерзнути

ДК «Газ України» попередив представників теплокомуненерго Київської області, що якщо вони не погасять борг за газ за попередній опалювальний сезон, із ними не будуть вкладати договори про постачання газу на зиму 2010-2011.

 Станом на 16 липня 2010 року заборгованість підприємств ТКЕ Київської області за газ, спожитий протягом опалювального сезону 2009-2010 рр., перевищує 101 млн. грн. (рівень сплати – 76%). Велика кількість порівняно невеликих компаній-теплопостачальників розраховуються за вжитий для виробництва газ лише на 20-30%. Серед таких підприємств Богданівське комунальне підприємство (25%), Боярське головне виробниче комунальне підприємство (26%), комунальне підприємство Вишгородської міськради (26%), Бучанське сільськогосподарське підприємство (23%) та інші. Вони не лише порушують договірні зобов’язання стосовно стовідсоткових розрахунків за газ, але й не виконують стверджені графіки погашення заборгованості і не проводять сплату за блакитне паливо через відповідні рахунки зі спеціальним режимом використання коштів. В той же час, побутові споживачі справно розраховуються за комунальні послуги, зокрема, використане тепло, однак, отримані від населення гроші до ДК «Газ України» не доходять. 

 Загальна заборгованість теплопостачальних підприємств України перед ДК «Газ України» за газ, використаний протягом опалювального сезону 2009-2010 рр. (з 1.10.09), перевищує 2, 46 млрд. грн. Керівництво «Газ України» повідомило, що в разі наявності у підприємств ТКЕ заборгованості за природний газ, використаний від 1 жовтня 2009 року, не буде вкладати із ними договори про постачання газу в новому опалювальному сезоні. Керівникам підприємств ТКЕ області було запропоновано більш активно залучати кредитні тарифи і проводити претензійно-позовну роботу із боржниками. Віце-прем’єр з економічних питань Сергій Тігіпко заявив про плани ввести систему штрафів для боржників за комунальні послуги.

 Нагадаємо, що на минулому тижні Національна комісія з регулювання електроенергетики прийняло постанову про підвищення роздрібної ціни на газ на 50% не лише для населення, що опалює житло газовими колонками, але й для підприємств теплокомуненерго, які постачають в квартири містян гарячу воду і опалення. Постанова набирає сили від 1 серпня. За підрахунками експертів тарифи на опалення і гарячу воду зростуть на 25%. Таке рішення Міністерство палива і енергетики пояснює необхідністю привести ціни на газ до економічно виправданого рівня. Крім того, проблема підвищення цін для населення і підприємств ТКЕ є актуальною для України у зв’язку із різким підвищенням ціни на імпортований природний газ (від $179 за тис.куб.м у 2009 році до $264,4 у першому півріччі 2010 року). Нинішня ціна на газ для підприємств ТКЕ, за оцінками Міністерства, складає 30,5% від її економічно обгрунтованого рівня.

 «Поступове зростання внутрішніх цін на природний газ до економічно виправданого рівня» - це один із обов’язків України перед Міжнародним валютним фондом, який згодився надати країні багатоміліардний кредит для підтримання її економіки. Отже, згідно із новою постановою відпускна ціна на газ для українців залежатиме від наявності або відсутності газового лічильника та середньього річного обсягу споживання блакитного палива.  

 Громадський рух «Разом із тобою» задався питанням: наскільки ж обтяжливим стане для населення введення нових тарифів. Для власників приватних будинків ціна, безперечно, значно зросте. Найпростіший спосіб полегшення нового тягара – замінити старий котел новим, більш відповідним до сучасних вимог: має більш високий коефіцієнт корисної дії за менших витрат палива, тобто, за однокової тепловіддачі споживають вдвічі менше палива. Щоправда, ціна такого котла складає щонайменше 7 000 гривень. Іншим довгостроковим внеском у скорочення енерговитрат може стати утеплення стін, що коштуватиме господарям від 150 грн. за квадратний метр і почне окупатися вже через 3 роки. 

 Що ж до власників квартир у багатоповерхових будинках, за попередніми підрахунками, середній тариф на опалення збільшиться на 73 копійки за квадратний метр, гаряче водопостачання подорожчає на 3,82 грн. за кубічний метр. В той же час, в Міністерстві ЖКГ обіцяють, що підвишення тарифів на природний газ для населення не призведе до збільшення тарифів на водопостачання, водовідведення та утримання будинків. В загальному, власнику однокімнатної квартири доведеться сплачувати за комунальні послуги на 40 гривень більше щомісяця. 

Через Крим і мову українці “забувають про хліб”?

Наприкінці буремного для України 2004 року все частіше лунали заклики щодо порушення суверенітету та територіальної цілісності України. Апогеєм цього став славнозвісний Всеукраїнський з’їд депутатів рад усіх рівнів у Сєверодонецьку Луганської області. Саме на цьому зібранні було запропоновано покінчити з незалежною Україною та утворити Південно-Східну Українську Автономну Республіку, яку у народі одразу охрестили, як “ПІСУАР”. Сепаратистські заклики та заяви одразу вщухли після перемоги тодішньої опозиції на президентських виборах. Щоправда, сьогодні сепаратистська тема чомусь знову опанувала розумом українських можновладців. Громадський рух “Разом із тобою” спробував розібратися чому?

За останні кілька місяців ми не раз чули дискусію навколо статусу російської мови, як другої державної, введення подвійного громадянства та передачі міста Севастополь до складу Російської Федерації. Здається, що ці з одного боку утопічні, але з іншого боку, цілком реальні для втілення у життя ідеї за нинішніх умов, пропагуються виключно для збурення суспільства.

Для прикладу наведемо кілька останніх фактів. Так, глава Донецької облдержадміністрації Анатолій Близнюк виступив за законодавчу легалізацію подвійного громадянства. Губернатор вважає, що подвійне громадянство – це правильний шлях. Щоправда, ця заява прозвучала напередодні візиту до України Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, який озвучив ще минулого року свій намір стати громадянином України. Проте, щоб стати українцем Кирилу доведеться відмовитися від російського громадянства, адже за чинним українським законодавством, подвійне громадянство заборонене. Тож, невже лише через намір Кирила стати українцем, влада серйозно взялася за введення подвійного громадянства?

Чи ще приклад. Вчора, 19 липня, мер Москви Юрій Лужков заявив, що його позиція щодо статусу міста Севастополь залишилася незмінною. У травні 2008 року очільник столиці Росії заявив, що Севастополь необхідно повернути до РФ. Служба безпеки України швидко відреагувала і заборонила Лужкову в’їзд до України. У червні цього року ЗМІ повідомили, що меру Москви дозволили перетинати кордон нашої держави і про це йому повідомив особисто Президент Янукович.

Погодьтесь, вельми суперечлива ситуація. Проте, хіба дружньо налаштований посадовець, який через свої колишні заяви вже поплатився, стане просто так наступати на ті самі граблі? Можливо його хтось про це попросив?

Але разом із цим виникає питання, навіщо можновладці різного рівня активно вкидають в маси різного штибу розкольницькі послання? Невже заради задоволення своєї пихи? Відповідей на це питання може бути безліч, щоправда найвірогіднішим стане одна: вся ця метушня зачинена для замилювання українцям очей. Комусь дуже вигідно, аби більшість населення обговорювала розколи, сепаратизм, мову, героїв УПА, Сталіна і разом із цим менше звертала уваги на відсутність реформ, зниження рівня життя, спеку, хвороби і місцеву владу. Як би не прикро це пролунало, але багатьом експертам здається, що сьогодні в Україні запроваджується нова формула: “Дайте людям таких видовищ, від яких вони точно на певний час забудуть про хліб”!.

Понад 70 % українців нещасні

Американським інститутом громадської думки Gallup було проведено дослідження, відповідно до якого визначали найщасливішу націю на планеті серед 155 держав світу. Україна опинилася на 73 місці. Поруч з українцями у цьому рейтингу росіяни, словаки, румуни, ліванці та південноафриканці.

Респондентам було запропоновано віднести себе до однієї з груп: щасливі, нещасні або ж ті, що борються з життєвими труднощами. В Україні щасливими себе вважають 21 % опитаних, трохи більше чверті сказали, що вони нещасні, понад половини респондентів обрали третій варіант.

Держава, в якій живе найщасливіша нація у світі, якщо вірити дослідженню, є Данія. До нещасних себе зарахували лише 1 % датчан. Радіють і отримують задоволення від життя фіни та норвежці – друга та третя сходинки рейтингу відповідно. Найгірше живеться населенню африканської держави Того. Лише 1 % тоголезців зізналися, що справді є щасливими по життю.

Громадський рух “Разом із тобою” переконаний, що український народ повинен бути щасливим і в майбутньому Україна входитиме до першої десятки цього опитування. Якщо українці будуть оптимістами та з впевненістю дивитимуться у завтрашній день, то нація не буде входити до когорти песимістів поруч з росіянами, румунами та іншими, а насолоджуватиметься життям, як це роблять жителі Данії, Фінляндії та Норвегії.