Інтернат чи нова родина? «Дитяче питання» на Київщині

Продовжуючи висвітлення теми дітей, позбавлених батьківського піклування, Громадський рух «Разом із тобою» розглядає проблему реалізації права таких дітей на сімейне виховання на Київщині.
В цілому основні завдання та пріоритети "дитячої" політики чітко виписані у чинному законодавстві України. Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціально-правого захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" одна з основних засад державної політики полягає у створенні умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім'ї (ст.3). У статті 6 цього ж закону передбачено, що у випадку втрати дитиною батьківського піклування відповідний орган опіки повинен зробити все можливе, аби влаштувати дитину в сім'ї громадян України — на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу. А влаштування дитини до закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не позбавляє органи опіки за місцем походження та за місцеперебуванням дитини від обов'язку продовжувати діяльність щодо реалізації права цієї дитини на сімейне виховання (ст.6). Отож, пріоритетними формами влаштування таких дітей визначено усиновлення, опіка/піклування, прийомна сім'я та дитячий будинок сімейного типу.
Як же впроваджується ця державна політика на території Київської області? Статистичні дані показують, у 2006 році у дитячих закладах перебувало 1500 дітей, а сімейними формами влаштування було охоплено 2086. На 16 березня цього року ці дані відповідно становлять 854 і 2695 дітей. Це свідчить про рух у правильному напрямку.
Однак державною цільовою програмою було передбачено "переорієнтацію" пріоритетів: першочергово увага має спрямовуватися на виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, та їх підтримку з метою збереження дитині біологічної сім'ї. Та є випадки, коли вилучення дитини з сім'ї та позбавлення батьків батьківських прав не уникнути.
Подальша доля дитини — у руках органів опіки та піклування. Якщо ще років 10-20 тому таких "соціальних сиріт" майже стовідсотково направляли у дитячі будинки, інтернати, то сьогодні їм "підбирають" нову родину — готують до усиновлення, влаштовують під опіку/піклування близьких родичів, у прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу. До того ж, при усиновленні перевагу має національний усиновлювач.
Знову звернемося до статистики. Найпоширенішою формою влаштування дітей є опіка/піклування. У 2006 році під опікою перебувало 1903 дитини, зараз — 2450. У 2004 році на Київщині було створено 18 дитячих будинків сімейного типу і 3 прийомні сім'ї, зараз — 29 і 88 відповідно. Кардинально змінило вектор і усиновлення. Якщо у 2006 році іноземне усиновлення (176 дітей) переважувало національне (67 дитини), то за підсумками 2009 року набрало обертів національне усиновлення — 127 проти 88.
На жаль, через непрофесійність або недостатню обізнаність з певних питань у інтернатних закладах і досі перебувають діти, які мають всі шанси потрапити в сім'ю. Так, за даними служби у справах дітей Київської облдержадміністрації в інтернатах області безпідставно проживає 848 хлопчиків і дівчаток. Це — категорія дітей практично здорових, які не потребують спеціалізованого навчання у інтернатних закладах. Таке явище спеціалісти умовно називають "прихованим сирітством".
Окрім того, додаткового розгляду потребує питання роботи центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та медико-педагогічних комісій, що виносять вердикт майбутнім вихованцям інтернатів.
Результатом спільної діяльності окремих державних і громадських структур в інтересах неповнолітніх має стати забезпечення шести основних прав дітей: права на життя та охорону здоров'я, права на сім'ю, на безпечне середовище, права на освіту та розвиток, на соціальну підтримку та захист дітей з сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, охорона прав молоді з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Громадський рух «Разом із тобою» та благодійний фонд «Милосердя і здоров’я», що входить до його складу, активно займаються «дитячими питаннями» на території Київської області. Ми прагнемо домогтися, щоб якомога менше дітей потрапляло до інтернатних закладів, навіть потенційно, а більше забрати звідтіля і надати їм можливість рости у нормальній повноцінній родині. Київщина вже давно вийшла на передові позиції в Україні по влаштуванню дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, саме у дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї, а не інтернати чи притулки. Але для того, щоб ця тенденція набирала обертів, навіть після влаштування дитини у такий будинок чи прийомну родину, необхідно пам’ятати про потреби, що виникають далі (оздоровлення, навчання тощо), та не залишати людей напризволяще, дбати про них. В цьому напрямку залишається безліч невирішених питань, що спонукає нас не покладати рук, працюючи заради спільного добробуту всіх наших співгромадян.