24-ій річниці катастрофи на ЧАЕС присвячується

Аварія на Чорнобильській АЕС, що трапилася 24 роки тому на півночі Київщини, розцінюється як найбільша в своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за прийнятою кількістю загиблих і постраждалих від її наслідків людей, так і за економічними збитками. Наслідки цієї планетарної екологічної трагедії для жителів однієї з найбільш постраждалих Київської області спеціалісти і досі не можуть оцінити. Масштаби катастрофи дуже серйозні - було забруднено територію площею 160 тисяч квадратних кілометрів. Викид радіації був таким потужним, що призвів до загибелі дереа поряд із АЕС на території близько 10 км. В такій ситуації Київ з усіма прилеглими містами і містечками як прилегла до джерела вибуху територія був уражений інтенсивними радіоактивним випадами.

Приблизно о пів на другу ночі 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС стався викид, що повністю зруйнував реактор. Будівля енергоблоку частково обрушилася, при цьому загинуло дві людини. В різних приміщеннях і на даху розпочалася пожежа. Внаслідок цього залишки активної зони розплавилися. Суміш із розплавленого металу, піску, бетону і часточок палива розтеклася по підреакторних приміщеннях. В результаті аварії стався викид в оточуюче середовище радіоактивних речовин. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, Східною Європою і Скандинавією, приблизно 60% радіоактивних опадів випало на території Білорусі. Більша частина стронцію і плутонію випала в межах 100 км від станції, оскільки вони вміщувались в основному у більш великих частках. Радіаційний фон на Київщині збільшився в сотні раз.

Найбільші дози випромінення отримала приблизно 1000 чоловік, що знаходилися поряд із реактором у момент вибуху і брали участь в аварійних роботах у перші дні після нього. Ці дози у ряді випадків виявилися смертельними. Безпосередньо під час вибуху на четвертому енергоблоці загинула лише одна людина, ще одна померла вранці від отриманих травм. Згодом у 134 співробітників ЧАЕС і членів рятувальних команд, що знаходилися на станції під час вибуху, розвинулась променева хвороба, 28 з них померли протягом наступних трьох місяців. Віддалені наслідки опромінення, виявлені за наступні 15 років, стали причиною загибелі від 60 до 80 людей.

Іноді жертвами трагедії вважають не лише громадян, померлих одразу після аварії, але і мешканців прилеглих областей, що вийшли на першотравневу демонстрацію, не знаючи про аварію. За таким підрахунком, чорнобильська катастрофи значно перевищує атомне бомбардування Хіросіми за числом постраждалих. Протягом наступних років як в Україні, так і в Білорусії дуже високою була дитяча смертність, також різко підвищилася кількість новонароджених із синдромом Дауна.

В 1990-1998 роках було зареєстровано більше 4000 захворювань на рак щитовидної залози серед тих, кому на момент аварії було менше 18 років. Враховуючи низьку вірогідність захворювання в такому віці, частину з цих випадків вважають прямим наслідком опромінення. Експерти Чорнобильського форуму ООН вважають, що кількість захворювань на рак щитовидної залози буде зростати ще протягом багатьох років.

У містах основна частина небезпечних речовин накопичувалась на рівних ділянках поверхні: на галявинах, дорогах, дахах. Під дією вітру і дощів, а також в результаті діяльності людей, ступінь забруднення сильно знизився і зараз рівні радіації в більшості місць повернулись до фонових позначок. У сільськогосподарських областях в перші місяці радіоактивні речовини опадали на листі рослин і на траві, тому забрудненню підлягали травоїдні тварини. Рівні забруднення в сільськогосподарських районах значно знизилися, однак в деяких регіонах кількість цезію в молоці все ще може перевищувати допустимі значення.

На сьогодні (і протягом найближчого десятиліття) найбільшу небезпеку являють ізотопи стронція і цезія з періодом напіврозпаду близько 30 років. Найбільші концентрації цезію-137 виявлена в поверховому шарі грунту, звідки він потрапляє в рослини і гриби. Забрудненню також підлягають комахи і тварини, котрі ними харчуються. Радіоактивні ізотопи плутонію і амерцію зберігається в грунті протягом сотен, а, можливо, і тисяч років.

Зведений над четвертим енергоблоком ЧАЕС саркофаг поступово руйнується. Небезпека, в разі його обрушення, загалом вимірюється тим, наскільки багато радіоактивних речовин знаходиться всередині. За офіційними даними, ця цифра досягає 95% від тієї кількості, яка була на момент аварії. Якщо ця оцінка вірна, то зруйнування саркофагу може призвести до дуже великих викидів. В березні 2004 року Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проектування, будівництво і ввід в експлуатацію нового саркофагу для ЧАЕС. Переможцем тендеру в серпні 2007 року була визнана компанія NOVARKA, спільне підприємство французьких компаній Vinci Construction Grands Projets та BOUYGUES.

Згідно з телефонним опитуванням населення, більше 80% українців вбачають в сьогоднішньому Чорнобилі, половина опитаних вважає аварію на ЧАЕС екологічною катастрофою, а четверта частина – трагедією українського народу. Лише 5,4% опитаних вважають Чорнобильську катастрофу подією, що втратила актуальність, інші ж переконані, що вона залишається серйозною загрозою для здоров’я населення. Більше 80% українців вважають, що сьогодні недостатньо фінансуються програми по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Навіть через 23 роки, що минули з моменту наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції наслідки її не подолані. Сьогодні залишаються близько 5 мільйонів забруднених територій, - коментує наявний стан речей Валерій Петрович Кондрук, лідер Громадського руху «Разом із тобою». - Близько одного мільйону гектарів землі сільськогосподарських угідь потребують реалізації, а повернення в господарське використання - більше 130 тисяч гектарів. Я переконаний, що основним соціальним пріоритетом державної політики щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи має стати саме екологічне оздоровлення радіоактивно забруднених територій».