Як заробляють посадовці, або півмільйона за земельний акт

За офіційними даними МВС, за півроку в Київській області було розкрито 71 злочин у сфері земельних відносин, 35 з яких визнано тяжкими. Майже до кожної справи причетний посадовець чи держслужбовець, діяльність яких від початку року загалом завдала державі збитків на 174 млн. гривень.
 318 га земель сільськогосподарського призначення стали предметом злочинних посягань. Так, службовці Броварської райдержадміністрації віддали 10 особам земельні ділянки площею близько 20 га на територіях, які частково потрапляють в прибережну лінію і в русло річки Десенка. При цьому державі було завдано збитків на 26 млн. гривень. Ще 7,5 млн. гривень втратила держава з вини начальник управління земельних ресурсів Обухівського району, протизаконно підписавши державних актів на приватизацію земельних ділянок площею 10 га.
 З числа викритих з початку року пов’язаних із земельними махінаціями злочинів 13 стосувалося хабарництва та кримінальної корупції. Серед затриманих з цього приводу посадовців – голова РДА, перший заступник голови РДА, секретар міськради, працівники податкової міліції та Державної прикордонної служби, сільський голова та керівники підприємств. Наприклад, були затримані голова однієї із районних держадміністрацій Київської області та начальник відділу земельних ресурсів вимагали та отримали 1,37 млн. гривень хабара за виділення 30 га землі. Середня ж сума хабара за виділення земельної ділянки під Києвом складає більше півмільйона гривень.
 Така практика в Київській області, звісно, не нова, і відомості про те, що як робиться, скільки коштує і чим так відкрито займаються «слуги народу», стали невід’ємною частиною нашого життя і світогляду. Як повідомляв Громадський рух «Разом із тобою», нещодавно закінчився 4-річний протест мешканцівкількох сіл під Києвом, чию землю за сприяння місцевої влади було привласнено підприємцями. Наразі звідусіль до відома народу доводиться ретельна та переконлива аргументація необхідності та невідкладності перенесення центру області зі столиці до прилеглого містечка – адже цей крок неодмінно призведе до зростання добробуту області та її мешканців. Щоправда, ідеальний кандидат для адміністративного центру регіону чи не щодня новий. Останнім варіантом, що позиціонується як найперспективніший для розвитку Київської області та найзручніший для її жителів, став об’єднанийіз п’яти населених пунктів Ірпінь. Щоправда, дещо насторожує той факт, що приєднання до Ірпіня території 4 прилеглих міст та селищ дозволяє легітимізувати незаконну забудову лісових ділянок місцевими управлінцями, та розширює можливості для подальших махінацій.