У світі голодують більше мільярда людей. Чи загрожує недоїдання українцям?

З огляду на зростаючу тенденцію до подорожчання продуктів харчування, Громадський рух «Разом із тобою» цікавиться, чи не загрожує українцям недоїдання через неспроможність забезпечити собі необхідний для нормального життя щоденний раціон.
Глобальний індекс голоду, який щороку складається Міжнародним дослідницьким інститутом продовольчої політики, показав, що на сьогоднішній день у світі недоїдають більше мільярда осіб. При чому найбільшу частку голодуючих складають діти. Найвищий рівень голоду зафіксовано в африканських країнах, розташованих на південь від Сахари, і в Південній Азії. Найгірша ситуація наразі у Конго: індекс голоду підвищився тут на 65% за останні десять років.
Організація ООН з продовольства і сільського господарства визначає голод як споживання менш як 1,8 тис. кілокалорій на день. Це мінімум, необхідний для здорового і активного життя. При вирахуванні індексу голоду враховують кількість людей, які відчувають дефіцит калорій у споживаній їжі, кількість дітей віком до 5 років, у яких нестача ваги, і рівень дитячої смертності. Автори доповіді відзначають, що кількість голодуючих у світі зменшувалася у період з 1990 до 2006 роки, однак останніми роками цей показник почав підвищуватися.
Серед країн, рівень недоїдання в яких наближається до критичної позначки, дослідники зазначають такі країни СНД, як Азербайджан, Вірменію та Грузію. На думку укладачів доповіді, збільшення негативних показників пов`язане зі зростанням цін на продовольство і з світовою економічною кризою. Яка ж ситуація на українських теренах?
Підвищення цін на продукти – це загальносвітова тенденція. За останній рік продукти харчування в світі подорожчали в середньому на 6-7%. Ціни на продукти продовжують зростати і в Україні: спочатку подорожчала гречка, потім молоко, яйця і ряд інших товарів. Ходять чутки, що істотно збільшиться вартість картоплі, цибулі, моркви, хоча в осінній період ціни на ці овочі зазвичай знижуються. Наша країна є частиною світового ринку, тому на неї прямо впливають загальні тенденції, однак для українців такі зміни значно відчутніші, ніж для громадян західних держав. Там заробітна плата населення значно вища, ніж у нас, і витрати на продукти у них складають втричі меншу частину доходу, ніж в українців. Крім того, світові тенденції підсилюються внутрішньою інфляцією і, з огляду на низький рівень доходів громадян, можуть набути загрозливих обертів.
Автори вищезазначеного дослідження вважають, що скороченню числа голодуючих значно сприяє продуктивність і економічний розвиток держав. На жаль, Україна демонструє протилежну динаміку. Керівництво нашої держави не працює над збільшенням об`ємів виробництва сільгосппродукції, вітчизняне господарство знаходиться у занепаді, і Україна виявляється цілком залежною від світових процесів, водночас залишаючись не готовою до них. Судячи з усього, навряд чи можна сподіватись на суттєве покращення ситуації найближчим часом.
Пригнічене становище економіки та сільського господарства продовжує загострюватись, тож для оптимістичних прогнозів приводів немає. З огляду на сукупність цих обставин, цілком скоро Україна може опинитись поряд із Грузією у ряді держав, громадянам яких загрожує недоїдання.