В Україні зростає гендерна нерівність

В 80-х роках жiнки з усього свiту започаткували активний мiжнародний рух за права жiнок. Наслiдки цiєї дiяльностi особливо вiдчутнi на мiжнародному рiвнi. Держави перше в iсторiї виявили пiдтримку захисту прав жiнок i визнали його своїм «високоприоритетним завданням». Яким чином проводиться і чи проводиться гендерна політика на українських теренах розповідає Громадський рух «Разом із тобою».
Аналітики Світового економічного форуму (СЕФ) опублікували рейтинг рівноправ’я статі у 134 країнах. Україна опустилася на дві сходинки і зайняла 63 місце у рейтингу рівноправ’я жінок та чоловіків Global Gender Gap 2010. Перші рядки в рейтингу традиційно займають країни північної Європи, що відрізняються соціально орієнтованою економікою.
Експерти порівняли можливості, якими володіють чоловіки і жінки, за чотирма основними показниками: участь в економічному житті і просування по службі, доступ до освіти, представленість у політиці, стан здоров`я.
Рейтинг, який щорічно публікується з 2005 року, вдруге поспіль очолила Ісландія. Норвегія і Фінляндія розмістилися на другій і третій сходинках, помінявшись місцями в порівнянні з минулим роком. У першу десятку ввійшли також Швеція, Нова Зеландія, Ірландія, Данія, Лесото, Філіппіни і Швейцарія. Росія піднялася в опублікованому рейтингу одразу на 6 позицій і посіла 45-е місце. Білорусь і Узбекистан не потрапили до огляду через відсутність доступу до останніх даних. Серед країн колишнього Радянського Союзу, що не входять до СНД, Латвія розташувалася на 18-му місці, Литва - на 35-му, Естонія - на 47-му, Грузія - на 88-му.
Франція втратила одразу 28 позицій, опустившись на 46 місце в результаті того, що кількість жінок в уряді країни зменшилася за останній рік. Індекс Сполучених Штатів навпаки, виріс на 12 рядків до 20-го місця, що відбулося вперше з того моменту, як публікується рейтинг. Експерти пов`язують це із зростанням жінок у нинішній президентській адміністрації і скороченням розриву в заробітній платі між чоловіками і жінками.
Наразі за показниками рівноправ’я статі Україна знаходиться далеко від передових держав, де цьому питанню приділяється серйозна увага. За неофiцiйними даними (офiцiйнi данi з цiєї проблеми вiдсутнi) кожна 5 жiнка в Українi є жертвою домашнього насильства. Фактично, в Українi до сьогоднiшнього дня немає реабiлiтацiйних центрiв для жертв домашнього насильства, якi стали нормою для цивiлiзованих країн. Органи внутрiшнiх справ обирають у подiбних ситуацiях тактику «невтручання у внутрiшньо сiмейнi конфлiкти». Традицiйнi стереотипи масової свiдомостi суттєво обмежують можливостi кар'єрного росту для жiнок та негативно впливають на їх сiмейнi вiдносини як тiльки вони добиваються перших успiхiв.
Керівник відділу країн Східної Європи Фонду імені Гайнріха Бьолля у Берліні Вальтер Кауфманн зазначив, що в Україні варто більше приділяти уваги гендерній освіті. «Сьогодні розвивати гендерну освіту важко, коли у суспільстві панує неопатріархальна ідеологія – чоловік має бути сильним, мовляв, бути главою сім'ї, а жінка просто бути щасливою і сидіти вдома, розвинута гомофобія тощо», - вважає Кауфман. Координатор системи ООН в Україні Олів'є Адам наприкінці вересня наголосив на необхідності усунення гендерної нерівності в Україні.
Нагадаємо, що у липні уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова просила прем'єр-міністра Миколу Азарова прискорити розробку проекту загальнодержавної програми з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2016 року.
Громадський рух «Разом із тобою» вважає, що змiни у становищi жiнок в Українi можливi лише за умови послiдовної державної гендерної полiтики в данiй сферi. Домогтися зрушень у цій сфері можливо залученням уваги місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадськості до проблем гендерної рівності, популяризації педагогічного досвіду, пов'язаного із впровадженням гендерних підходів в освіту.