Переважна більшість українців - хворігр

Українці байдужо ставляться до проблем зі здоров’ям, заявляють дослідники
 В Україні провели масштабне дослідження, мета якого полягала в тому, щоб виявити, наскільки українці дійсно турбуються про свою головну цінність - здоров'я. Експерти опитали тисячу людей із Києва, Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Донецька та Львова.
Як з'ясувалося, більшість українців визнають, що ведуть неправильний спосіб життя, мають проблеми зі здоров'ям, але при цьому не вважають ситуацію, що склалася, серйозною, зазначають у Київському міжнародному інституті соціології, який проводив анкетування з 20 серпня по 3 вересня 2010.
- Результати дослідження показують, що 88% українців мають ті чи інші проблеми зі здоров'ям, але тільки 29% українців - жителів великих міст - сприймають це як проблему. А необхідність в оздоровленні та очищенні організму усвідомлюють лише 57% респондентів, проте більшість з них не знає, які методи найбільш ефективні. При цьому здоровими можна назвати лише 12% нації "- розповідають організатори опитування.
Громадський рух «Разом із тобою» додає, що з-поміж іншого українців долає синдром хронічної втоми. Знайома картина для багатьох жителів великих міст. Лікарі застерігають - це перші симптоми серйозних захворювань. Поки в нашій традиційній медицині мало звертають уваги на подібні скарги, а от на Заході медики сильно стурбовані. Вони стверджують, що до 2010 року більшість лікарняних листів будуть виписувати саме через хронічну втому.
 Така сумна статистика свідчить лише про те, що стан соціальної сфери та умови життя громадян призводять до стрімкого занепаду безперечних цінностей, що ними у всіх розвинених країнах опікуються у першу чергу.

Що курять українці?

Результати недавнього глобального дослідження ВООЗ свідчать, що за останні 5 років кількість українців, що палять щодня, в Україні скоротилося на 27%, при цьому одним з основних двигунів зниження кількості курців стало підвищення акцизів на тютюн. Однак чи відповідають дійсності такі висновки?

 Опитування ВООЗ на тему «Зниження негативного впливу паління на здоров’я українців до 2012 року» проводилось нещодавно серед членів домогосподарств у віці від 15 років і старше. Інформація збиралася за допомогою кишенькових електронних пристроїв. Всього було опитано 8173 респондента. Так, згідно з результатами опитування, якщо в 2005 році щодня в Україну курили 14,1 млн. осіб, з них 10,7 млн. чоловіків (62,3%) і 3,4 млн. жінок ( 16,7%), то в 2010 р., кількість щоденних курців в Україні знизилося до 10,2 млн. чоловік (8,3 млн. чоловіків і 1,9 млн. жінок), або на 27%. У цілому ж в Україні на момент проведення опитування курили тютюн 28,8% дорослих у віці 15 років і старше, або близько 11,5 млн. жителів. Крім того, опитування показало, що більше половини (53,2%) нинішніх щоденних курців викурює 16 або більше сигарет на день.

 Однією з основних причин, яка сприяла настільки сильному скороченню числа курців в Україні, стало відчутне підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби, сказано в дослідженні. Нагадаємо, в поточному році ставки акцизного збору на тютюнові вироби були підвищені з 1 червня 2010 року. У 2009 році акцизи на тютюнові вироби в Україні підвищували тричі. Підвищення акцизів, у свою чергу, призвело до відчутного зростання ціни сигарет в роздробі і зниження їх доступності для населення. 

 Зі свого боку виробники тютюнових виробів вважають, що внаслідок підвищення акцизів українці менше курити не стали, а зниження продажів легальної продукції заповнили контрабандні сигарети. Представники тютюнової галузі Україна вважають заявлену в глобальному опитуванні кількість курців в країні (28,8%) в 2010 році сильно заниженою. За їх даними, число курців набагато більше, і їх частка у загальному населенні країни становить близько 39%. 

 Тютюнники вважають таке стрімке зниження кількості курців за такий короткий період неможливим. Багато країн на це витрачають десятиліття, щоб знизити кількість тютюнозалежних на принаймні на кілька відсотків. Невже Україна настільки унікальна, що змогла на третину скоротити поширеність цієї згубної звички серед населення лише за кілька років? – питають вони. І справді, якби так просто можна було відучити людей від куріння, то, напевно, весь західний світ давно б кинув палити, враховуючи ціни на сигарети в Європі.

 Справжня причина хибних результатів, на думку виробників тютюну, полягає в тому, що при підрахунку кількості курців не враховувалося число нелегальних сигарет у країні. Однак кордони України залишаються прозорими для нелегального ввезення сигарет. Зі свого боку тютюнники говорять про зростання контрабандної продукції і підробок. 

Нагадаємо, з 10 червня по 6 липня 2010 Держспоживстандарт перевірив у 24 областях України 391 об'єкт торговельної мережі, який продавав сигарети. При цьому в 91 випадку (23%) були виявлені сигарети, виготовлені на території іноземних держав (переважно в Росії та Молдові): на упаковці тютюнових виробів присутні медичні попередження, виконані іноземними мовами та іноземні марки акцизного збору. Отож, підвищення роздрібної ціни на цигарки спричинило не так зниження потреби в них, скільки посилення попиту на більш дешевий контрабандний тютюн.

 Представники української тютюнової галузі стверджують, що ціни на деякі сигарети на внутрішньому ринку значно вище цін сигарет, наприклад, в Молдові, що робить їх нелегальний експорт в Україні вигідним. Відповідно, у разі можливого подальшого підвищення акцизів на тютюн, ціни на українські сигарети виростуть ще більше, що спричинить за собою збільшення імпортних контрабандних сигарет. 

 Як повідомляв Громадський рух «Разом із тобою»,  Україна займає друге місце в світі за часткою курців серед населення.

Київ – одне з найдорожчих міст світу

У рейтингу "дорогого життя" Київ - на 58-ому місці. Такі дані щорічного дослідження Prices and Earnings за 2010 рік, що проводиться швейцарським банком UBS. Експерти враховували ціни, зарплати, купівельну спроможність населення і річне коливання курсів долара і євро. В порівнянні з минулим роком, ми піднялися на одну позицію в сторону подорожчання — були на 59-му місці. Громадський рух «Разом із тобою» вирішив детальніше поцікавитися показниками Києва в порівнянні із іншими країнами рейтингу.
 У дослідженні міститься огляд середніх цін на товари і послуги, розміри зарплат в 73 містах світу. Для складення рейтингу в якості базового міста було обрано Нью-Йорк, вартість проживання в якому взяли за 100%. Місячне проживання у Києві у перерахунку на долари обходиться на 51,8% дешевше. Однак місячна зарплатня складає тут лише 13% від нью-йоркської. По рівнях заробітків Київ виявився в кінці списку – на 66 місці (у 2009 році – на 65), що співставно із заробітками в столиці Єгипту. Менше всього заробляють в Мумбаї та Делі, однак і ціни там відповідно найнижчі. 
 Лідери рейтингу за вартістю життя — Осло (1-е місце), Цюріх (2-е) і Женева (3-е), хоча тут зафіксовані і найвищі зарплати. Згідно з дослідженням UBS, працівники в Копенгагені, Цюриху, Женеві і Нью-Йорку заробляють більше інших. При цьому безсумнівним лідером за рівнем заробітку є Цюріх. З огляду на валовий розмір зарплат і фіскальну політику, Швейцарія - найзручніша країна для заробітку. Жодне з міст, що беруть участь в порівнянні, не дозволяє робочим приносити додому більше доходу щомісяця, ніж Цюріх і Женева.
  В той же час, Києву при низькій середній зарплатні за рівнем цін вдалося обійти такі міста, як Мехіко та Буенос-Айрес. Дешевші за нас столиці країн Євросоюзу Братислава (59 місце) та Таллінн (61-е), а також Софія (66-е) і індійське місто Мумбаї, яке замикає список з 73 мегаполісів. У Києві індекс заробітних плат складає 11,0 (чистий дохід) та 12,3 (валовий дохід) в порівнянні з індексом Нью-Йорка, встановленому на позначці 100. Для порівняння, індекси зарплат у Москві складають 26,3 та 30,9 пункту.
 Починаючи з 1970 року UBS використовує як індикатор для цього дослідження "Big Mac", кілограм рису і кілограм хліба. Згідно з дослідженням-2009, жителі міст повинні працювати в середньому 37 хвилин, щоб заплатити за "Big Mac", 22 хвилини за кілограм рису і 25 хвилин - за кілограм хліба. У цьому році в якості продукту-індикатора також використовується непродовольчий продукт - плеєр "iPod".
 Лідерами "Індексу Big Mac", як і в минулі роки, виявився Токіо, а також міста Північної Америки і Західної Європи - з діапазоном від 12 до 20 хвилин. Для порівняння, середній працівник в Найробі (столиця Кенії) доведеться попрацювати більше 2,5 годин, щоб заплатити за "Big Mac".
 Цього року в дослідженні вперше як індикатора застосовувався також непродовольчий товар. Плеєр "iPod nano" (з обсягом пам'яті 8 Гб) є ідеальним прикладом глобального продукту. Результати дослідження показали сильні відмінності.
 Так, середньостатистичний працівник в Цюріху або Нью-Йорку може купити "iPod nano" в магазині "Apple" після 9 годин роботи. З іншого боку, працівники у Мумбаї (Індія) змушені будуть пропрацювати 20 дев'ятигодинної змін - практично еквівалент щомісячної зарплати - щоб купити цей гаджет. У Києві працівнику знадобиться в середньому 45 хвилин, щоб заробити на "Big Mac", 21 хвилину - щоб купити кілограм хліба, 32 хвилини - кілограм рису і 82 години - щоб дозволити собі "iPod nano". Для порівняння, москвич заробить на "Big Mac" за 21 хвилину, на кг хліба - за 10 хвилин, на кг рису - за 12 хвилин, а на "iPod nano" - за 36 годин. Аналогічні показники в Софії становлять 56 хвилин, 18 хвилин, 44 хвилини і 78 годин.
 У Києві 4-кімнатні апартаменти оцінюються в $ 3150 на місяць (максимум), $ 2000 (в середньому) і $ 1370 (мінімум), немеблірованние 3-кімнатні - у $ 1580, $ 760 і $ 550, середня орендна плата - $ 250 на місяць. У Києві вартість обіду в ресторані оцінюється в $ 33, ніч у 5-зірковому готелі - $ 420 (номер на двох, включаючи сніданок), в 3-зірковому готелі - $ 110.
 Неважко помітити, що рівень сереньомісячного заробітку громадян та вартість життя зазвичай відповідають один одному – як в Осло, так і в Мумбаї. Однак, цього не скажеш про Київ – ціни на проживання, харчування та придбання товарів відповідають середньоєвропейським, що, в той же час, не стосується рівня заробітку киян.

Котедж в Київській області: скільки це коштує сьогодні?

Громадський рух «Разом із тобою» пропонує до уваги огляд основних тенденцій ринку нерухомості у Київській області станом на початок осені. 

На початок вересня налічується більше 3 600 оголошень з пропозиціями про продаж заміських будинків у Київській області. Ціни на котеджі варіюються залежно від якості побудови, площі будинку і місцевості: найлегше купити будинок за $ 50-200 тис.

 Мінімальна вартість продажу заміського будинку в серпні-початку вересня склала $ 3000 за будинок, який розташований в Новомиргородському напрямку близько 190 км від Києва, площею 50 кв.м., поруч природа, річка і поле. При цьому максимальна ціна в серпні-на початку вересня досягає до $ 10 млн за особняк, з площею 800 кв.м., розташований в елітному передмісті Києва (25 км) і побудований за індивідуальним авторським проектом.

 У процентному співвідношенні на заміські будинки на Одеський напрямок припадає 23% від всіх оголошень про продаж заміських будинків, на Бориспільський район - приблизно 14%, що на 2% більше ніж у липні місяці, а заміські будинки осторонь Житомирської траси - 10%. Вишгородський, Обухівський, Броварський, Варшавський, Києво-Святошинський, Харківський і інші райони займають 2% - 8% всіх пропозицій. 

 Найпопулярнішим є Одеський напрямок. Тут знаходиться більше 23% всіх пропозицій продажу заміських будинків, дач і котеджів. Їхня середня вартість - близько $ 187 500 за будинок. Житомирський напрямок і Бориспільський район також популярні - близько 10% і 14% пропозицій відповідно. А от середня вартість будинків у цих районах становить від $ 220 тис. за будинок. Ще по 7% -8% пропозицій заміської нерухомості припадає на Київський і Вишгородський райони при середній вартості понад $ 244 тис. і $ 199 тис. за особняк відповідно. Легше всього купити заміський будинок за $ 961 кв. м.

За даними порталу Slando, в даний час основний обсяг пропозицій зосереджений в ціновому діапазоні від $ 50 тис. до $ 100 тис. за об'єкт. В основному це дачні будинки з комунікаціями і площею не більше 60 кв. м, розташовані на відстані більше 60-70 км від Києва. Трохи менш поширеними є пропозиції вартістю від $ 100 тис. до $ 200 тис. (21,93%). На третьому місці за популярністю заміські будинки вартістю від $ 200 тис. до $ 350 тис. (17,95%).

 Отож, найбільш популярними районами продажу заміських будинків є Одеський та Житомирський напрями і Бориспільський район, хоча середня вартість будинку становить тут більше 200 тисяч доларів, що по кишені далеко не кожному українцю. Обухівський та Києво-Святошинський райони залишаються найдорожчими на ринку продажу заміської нерухомості, де ціни за ділянку із садибою сягають кількох мільйонів доларів. Заміський будинок найлегше придбати в ціновому діапазоні від $ 50 тис. до $ 100 тис. – до цієї категорії належить 23% всіх оголошень. Середня ж вартість заміського будинку в Київській області складає 555 у.о./кв.м. Отож, не зважаючи на кризу, що суттєво посприяла зниженню цін на нерухомість, придбання власного заміського будинку для пересічного мешканця столичного регіону сьогодні залишається непростим завданням.

Хто підпалює церкви?

В селі Лозовий Яр Яготинського району Київської області згоріла столітня дерев’яна церква Святого Миколая Московського патріархату.
О 5.55 ранку 1 вересня в оперативно-диспетчерську службу місцевого райвідділу МНС надійшло повідомлення від місцевої жительки, яка, проїжджаючи повз старовинну церкву на велосипеді, стала очевидцем пожежі. Коли рятівники МНС прибули на місце, дерев'яна будівля 1905 року вже була повністю охоплена вогнем. Врятувати вдалося лише невелику сусідню будівля, в якій жив настоятель, що вже протягом кількох місяців перебуває в лікарні. Пожежу намагалися ліквідувати сім відділів Державної пожежної охорони, 3 пожежно-рятувальних автомобіля, 20 чоловік особистого складу та 3 допоміжні автівки для підвозу води. Причина загорання та збитки встановлюються опергрупою МВС та дослідно-випробовувальна лабораторія МНС, що наразі працюють на місці. За попередніми даними МВС, церква загорілася внаслідок підпалення.

Втім, варварське ставлення до церков не рідкість. Цілеспрямовані підпалювання, підривання, руйнування церков практикується як на Сході, так і на Заході України вже не перший рік.

28 липня, в День хрещення Русі, в Запоріжжі вибухнула Свято-Покрівська церква Московського патріархату. Причиною вибуху став саморобний безоболонковий фугас потужністю у 500 грам тротилу, підкладений під двері храму. Внаслідок його дії загинула працівниця храму та постраждало ще вісім осіб.
А кілька днів до того, 18 липня приблизно о 3.30 ранку в результаті підпалення було знищено дерев’яну споруду храма на честь Архістратига Божого Михайла. Будівництво першого в Луганську дерев’яного храму Київського Патріархату знаходилось на завершальній стадії – залишалося лише встановити купол. За словами сторожа, вночі до нього увірвалися двоє невідомих, побили його, облили із каністр будівлю храму і дерево, призначене для будівництва, та підпалили. Внаслідок пожежі споруда згоріла практично повністю, а сторожа в тяжкому стані згодом опинився в реанімації. За словами епископа Луганського Тихона, збитки склали вище 300 тисяч гривень.

Як передає прес-служба УПЦ КП, останнім часом було спалено храми Київського патріархату в Шостці (Сумщина), Маріуполі (Донецька область), Берегомет (Чернівецька область). В першому випадку було доведено вину священнослужителя Московського патріархату, котрий виступив замовником підпалення. У двох інших випадках винуватих знайдено не було, проте слідчі схиляються до варіанту аналогічного розвитку подій.

В Україні один за одним горять храми, при чому винуватців знаходять далеко не завжди. Наче свічки, церкви підпалюють завзяті прихильники то однієї то другої гілки Храми на сході України горіли напередодні візиту патріарха Московського та Всея Русі Кирила. Підпалення церков, вочевидь, мали на меті використати властиву нашому народу забобонність та продемонструвати, що настоятель РПЦ несе в Україну одні лиха.

 В той же час, на Західній України єдиний випадок пожежі до 2003 року був зафіксований у 1994 році, коли від удару блискавки згоріла 350-літня церква в сулі Стеблівка Хустського району Закарпатської області. Однак починаючи із 2003 року на Західній Україні церкви почали горіти із вражаючою постійністю: декілька храмів щороку. За ці роки руйнуються десятки церков, велика частина яких сягає своєю історією початку 18 століття. За офіційною інформацією, більшість із пожеж стається внаслідок короткого замиканя.
Виникає питання: чому церкви, протипожежний стан яких є незадовільним, продовжують працювати? Чому в храмах не встановлюється протипожежна сигналізація та автоматичні засоби гасіння вогню? І це після того, коли за одним і тим же офіційним причин дерев'яні церкви у Західній Україні горять як свічки! Те, що в бюджеті країни не вистачає грошей на забезпечення збереження пам'ятників історії, загальновідомо, але ж є ще й церковна влада, і релігійні громади.

 Нерідко трапляються випадки, коли старовинні церкви починають горіти саме тоді, коли в селі починають будувати новий храм. Водночас, церковна громада розділиться навпіл. Доходи старої церкви зменшаться, а в новій будуть мінімальні. Відповідно, існування двох церков невигідно багатьом. Тим часом, офіційною причиною пожеж в церквах оголошується несправність електропроводки, але пожежники, що беруть участь у ліквідації пожежі, майже завжди не відкидають і версії підпалу.
Громадський рух «Разом із тобою» виступає проти конфліктів на релігійному грунті, адже функція церкви як соціального інституту полягає в тому, аби об’єднувати людей та сприяти їхньому мирному співжиттю та процвітанню. Натомість, ми бачимо, що церква сама рубає сук, на якому сидить – виказуючи у будь-якій формі, зокрема, настільки варварській, зневагу та ненависть до своїх опонентів, вона підриває авторитет релігії загалом та, зокрема, втрачає довіру власних вірян.

Життя українців стає все коротшим

Не зважаючи на високий індекс рівня освіти, показники розвитку людського потенціалу в Україні нижчі, ніж в інших країнах СНД. Такі висновки було опубліковано у національному докладі «Цілі розвитку тисячоліття. Україна-2010», проведеного Інститутом демографії та соціальних досліджень.

 Індекс людського розвитку в Україні наразі складає 0,796, що дещо вище за середній світовий показник, але нижче, ніж у країнах Центральної і Східної Європи та Співдружності Незалежних Держав. Індекс людського розвитку у розвинених країнах складає 0,932, в країнах Центральної та Східної Європи – 0, 821, середній світовий показник – 0, 753. 

 Україна випереджає всі країни із середнім рівнем розвитку людського потенціалу, до групи яких належить. Крім того, результати дослідження показали, що індекс рівня освіти у нас складає 0,960, що означає, що Україна випереджає за цим показником провідні держави світу – Швейцарію, Японію, Великобританію. Цікаво, чи проміняв би український студент диплом одного із ВУЗів цих країн на вітчизняну освіту? Кількісні показники у нас переважають над якісними, адже визначення рівня грамотності на третину залежить від сукупної частки громадян, що навчаються. Вища освіта, яка в нашій країні стала обов'язковою ледь не для касирів у супермаркетах, сьогодні є атрибутом сотень тисяч грамотних, але від цього не менш голодних молодих людей, в той час, коли насправді кваліфікованих і необхідних державі спеціалістів стає все менше. 

 Водночас, Україна суттєво відстає від розвинених країн за середньою тривалістю життя. Якщо у 1960 році Україна займала 7-ме місце в світі і випереджала за цим показником Японію та Німеччину, то сьогодні вона займає передостаннє місце серед країн Центральної та Східної Європи. Найнижчий показник по всіх параметрах в Європі демонструє Молдова із індексом людського розвитку 0,720, найблагополучнішими ж серед європейців традиційно залишаються норвежці, які із індексом 0, 971 є одночасно і першими у світі.

 Довідка Громадського руху «Разом із тобою»: індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) – це цілісний показник, що періодично розраховується для міждержавного порівняння та вимірювання рівня добробуту, грамотності та тривалості життя як основних критеріїв розвитку населення певної території. В залежності від показника ІРЛП країни прийнято класифікувати за рівнем розвитку: дуже високий (вище 0,900), вискокий (0,800-0,899), середній (0,500-0,799) та низький (нижче 0,500) рівень.

Громадський рух «Разом із тобою» привітав школи Київщини із Днем знань

1 вересня 2010 до шкіл України прийшло більше  4 млн. 300 тис. учнів, парти поповнилися більше ніж 405,5 тисячами першачків. Святкові церемонії з нагоди Дня Знань пройшли і на Київщині. Громадський рух «Разом із тобою» узяв участь в урочистостях, подарувавши сімом школам Київської області аудіодиски із класичною українською літературою.
 Перше вересня у віддалених сільських та селищних школах Київської області – це свято, що створюється здебільшого завдяки вчителям, батькам та особливій атмосфері, що панує у невеличких дружних колективах. І ті заходи, які відвідали представники Громадського руху «Разом із тобою» справді позначилися щирою теплотою і душевністю переживань.
- Утім, у самих шкіл залишається ще дуже багато нагальних проблем. І це не тільки питання підвозу учнів з далеких районів, а й інтернетизація, жалюгідний стан багатьох бібліотек, де катастрофічно не вистачає і підручників, і книжок з класичної літератури, – коментує голова виконкому Громадського руху «Разом із тобою» Ігор Дармостук. - Сьогодні дуже багато хто із наших можновладців забуває, що вчасне забезпечення підручниками надзвичайно важливе для шкіл, і далеко не усі сільські заклади освіти мають можливість отримати їх через мережу Інтернет. Школи не завжди мають навіть комп’ютери, що й казати про доступ до всесвітньої мережі.
 Загальний стан освіти та більшості навчальних закладів сьогодні фактично перебувають у занепаді. Невлаштованість умов для навчального процесу і дозвілля, байдужість з боку влади та відсутність фінансування залишаються особистим клопотом батьків та вчителів, яким далеко не завжди вдається власними зусиллями покращити становище. Ця галузь суспільного життя, не зважаючи на її виняткове значення, залишається занедбаною та конче потребує уваги з боку держави та громади. Подібними до сьогоднішнього заходами Громадський рух «Разом із тобою» прагне не лише подарувати тепло та натхнення освітянам та їхнім вихованцям, але й привернути увагу широкого загалу до вкрай загрозливої ситуації, яка, на жаль, вже стала для нас цілком звичною.