В Україні гинуть віковічні дерева

Міська рада м. Яготина відмовилася надати заповідний статус 700-річному дубу-патріарху, який рішенням Київської обласної ради від 10 березня 1994 року зарезервований для оголошення ботанічною пам’яткою природи. Тепер найдавніший на Київщини і один із найстаріших в України дуб можуть зрубати під корінь через те, що дерево заважає власниці однієї із місцевих приватних садиб.

 22 липня 2010 року, у м. Яготин сесія міської ради вирішувала подальшу долю найстарішого дуба, який зростає на території Київської області. Дуб-партіарх орієнтовним віком 700 років зростає на приватній садибі Катерини Марусецької по вул. Незалежності, 55 у м. Яготин. Через значний вік дерева, напередодні внаслідок буревію від дерева відламалася велика гілка і впала на дах житлового будинку пані Марусецької. Це стало причиною пошкодження покрівлі даху будівлі. Така ситуація виникла вдруге - минулого року велика гілка, що впала з дерева, також пошкодила дах будинку. Торік гроші на відновлення даху були передані пані Марусецькій Київським еколого-культурним центром, цього року – Київською ландшафтною ініціативою. Ці громадські організації опікуються збереженням багатовікових дерев – їх лікуванням та наданням їм заповідного статусу.

 Незважаючи на благодійну допомогу зазначених організацій у відшкодуванні збитків після пошкодження покрівлі будинку, власниця садиби на сесії міської ради виступила із пропозицією зрубати найстаріший дуб в Київській області під корінь. Як не дивно, таку позицію пані Марусецької підтримали не лише її сусіди, а і депутати Яготинської міської ради. Жоден депутат не заявив на сесії міської ради, що рубати вікове дерево – це не лише безвідповідально, але й аморально. Внаслідок засідання депутати вирішили позбавити дерево статусу заповідного об’єкту. Найближчим часом, для забезпечення безпеки людей, які проживають поблизу дуба-велетня, буде проведено обрізання великих гілок.
 Громадський рух «Разом із тобою» вважає, що кожне багатовікове дерево є унікальним національним надбанням українського народу. Вони є унікальними живими свідками всієї історії України, починаючи з ранньої Київської Русі і язичницьких часів, і мають величезну екологічну, патріотичну, етичну, естетичну, меморіальну цінність. Давні дерева є свого роду корінням нації. Однак, незважаючи на те, що такі дерева потребують пильної і ретельної турботи держави, вони, за рідкісним винятком, не мають огорож, охоронних знаків, страждають від хвороб, туристів і ударів блискавок, грунт навколо них не підживлюють, тріщини у стовбурах вчасно не лікуються. Все це може призвести до повної втрати цих унікальних дерев вже у найближчий час.
 Згідно із результатами минулорічного всеукраїнського перепису найстаріших дерев України, в Київській області знаходиться 10 давніх дерев, що вже отримали заповідний статус, і було виявлено ще близько 5, які досі не охороняються. «Випадків загибелі віковічних дерев у Київській області досить багато, - розповідає Катерина Борисенко, головний спеціаліст відділу біоресурсів та природно-заповідного фонду Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області. – Проблема в тому, що про старі дерева ніхто часто не знає і, відповідно, не дбає. Ми намагалися підключати громаду, публікували в районних та обласних газетах статті із закликами повідомляти про незахищені багатолітні дерева, однак жодного відгуку досі не отримали. Що ж до ситуації в Яготині, то в цьому містечку росте два віковічні дуби, які є найстарішими на Київщині, кожне з них має давню історію і є частиною культурної спадщини краю. Тому їх збереження і надання їм заповідного статусу є питанням не лише турботи про природу, але справою національної честі».
У всіх розвинених європейських країнах до вікових дерев ставляться шанобливо і уважно: їх заповідають і дбайливо лікують, влаштовують фестивалі і конкурси, обираючи національні дерева-довгожителі, вони є улюбленим місцем відвідин туристів. Так в країнах, які мають меншу площу, узято під охорону вікових дерев більше, ніж в Україні, наприклад, 22 тис. заповідних дерев у Великобританії, а до 2010 р., планується довести цю цифру до 100 тис. дерев. В той же час в Україні охороняється лише 2600 вікових дерев. У європейських країнах кожне тисячолітнє дерево щорічно оглядається, лікується і є предметом гордості місцевого населення і властей. Всі дерева мають підставки під гілки, тому не загрожують громадянам і не руйнують будівель.
 Одне ж із найстаріших дерев України, більше ніж 1000-літній Юзефінський дуб перебуває у вкрай поганому стані, неодноразово страждав від ударів блискавки і нині знаходиться на межі загибелі. 600-річна липа на Чернігівщині загинула через відсутність підпір, 700-річний дуб під Черкасами підпалили туристи, в рекреаційній зоні Житомирської області лісники вирубають більш ніж столітні дерева. А на дубі Залізняка в Черкаській області регулярно проводяться тренування і змагання з лазання по деревах.
 Громадський рух «Разом із тобою» вважає, що необхідно оголосити ботанічними пам'ятками природи місцевого значення всі досі не заповідані багатовікові дерева, що забезпечить їх охорону від хвороб та недбалого ставлення громадян. Кожне із таких дерев повинне мати огорожу та охоронний знак, а також щорічно оглядатися фахівцями. Крім того, ми закликаємо всіх, хто знає про існування давніх дерев поблизу свого місця проживання, обов’язково повідомляти в обласний відділ охорони навколишнього середовища, аби фахівці могли взятии їх під свої опіку.

Українці й досі ховають гроші під матрацами

53% наших співвітчизників віддають перевагу зберіганню грошей вдома і лише 0,4% - заробляють за допомогою інструментів фондового ринку. Крім того, українці зізнаються, що радше позичать свої заощадження під проценти знайомим, аніж покладуть у банк на депозит. Громадський рух «Разом із тобою» вирішив розібратися, чи довго це триватиме і які альтернативи по вкладах пропонує українцям держава і приватний сектор. 

 Соціологічні дослідження стверджують, що більше половини наших громадян зберігає і накопичує свої вільні кошти за бабусиним зразком – під матрацом, майже повністю ігноруючи сучасні інструменти інвестування. На банківських картках і поточних рахунках у банках тримають свої кошти 12% опитаних, і лише 7% населення користуються банківським депозитом. За даними дослідження, 3% українців вкладають гроші у купівлю землі, ще 2% інвестують у нерухомість. А от довгострокові фінансові інструменти, як, наприклад, накопичувальне страхування, недержавні пенсіонні і інвестфонди, банківські цінні метали та депозити у цінних металах, мешканців України сьогодні практично не цікавлять. В майбутньому скористатись депозитними програмами банків планують лише 8% респондентів.
 З цього можна зробити висновок, що в порівнянні із розвиненими країнами мізерні вітчизняні показники говорять про слаборозвинену банківську культуру українців. Очевидно, що однією із причин такої ситуації є той факт, що більшість людей елементарно не має коштів для накопичення. Однак, навіть якщо вільні гроші з’являються, багато хто просто боїться йти в банк, згадуючи фінансові потрясіння минулих років, пояснюють фінансисти. Змінам у цьому секторі заважає також і низький рівень поінформованості громадян – наприклад, лише 18% опитаних знають про можливість заробляти за допомогою інвестиційних фондів і 20% - про накопичення за допомогою недержавних пенсійних фондів, і лише 0,2% застосовують цей спосіб. Про потенційну можливість інвестувати кошти у цінні папери знає лише кожен четвертий українець. Найгірша ж ситуація із інвестуванням у банківські метали і депозити у дорогоцінних металах. Зберігати кошти на рахунках кредитних союзів, вкладати їх в інвестфонди та облігації держави опитані аж ніяк не збираються. Крім того, громадяни зізнаються, що в нашій країні найнадійнішим способом змусити гроші працювати вони вважають процентні позики своїм знайомим.
 З іншого боку, банківські вклади не мають альтернативи, тому згодом громадяни все ж таки почнуть більш масово відважуватися на депозити. З огляду на низьку обізнаність громадян щодо фінансових інструментів, покращити становище могла б широка рекламно-роз’яснювальна кампанія, наслідком якої могло б стати залучення коштів населення у небанківські фінансові інститути. Пртое, проблема полягає також і у тому, що, на відміну від банківських інструментів, вклади у НПФ і поліси накопичувального страхування є довгостроковими. Натомість для людей невідомими і сумнівними залишаються такі вирішальні для прийняття рішення фактори, як стабільність економіки країни, гривні і цих приватних структур не лише у довгостроковій перспективі, але й протягом найближчих кількох років.
 Громадський рух «Разом із тобою» вважає, що ситуація із інвестиціями населення у «довгі гроші» не зміниться аж доки держава докорінно не змінить своє ставлення до інституціональному інвестору. У всіх розвинених країнах економіка підтримується за рахунок внутрішніх ресурсів, які своїми заощадженнями забезпечує населення. В нашій же країні про це говориться вже більше 5 років, але реальних реформ і досі не було здійснено. Таким чином, працездатним мешканцям України в нинішніх умовах залишається лише сподіватися на те, що в старості їх забезпечить держава.

Українці з песимізмом дивляться в майбутнє.

Це засвідчили результати соціологічного дослідження, яке було проведене компанією Gfk Ukraine на замовлення проектів USAID “Розвиток ринків капіталу” та “Розвиток фінансового сектору.”

Результати соцопитування показали, що більшість респондентів з песимізмом ставляться до своєї спроможності забезпечити собі достойні умови життя після виходу на пенсію.

Так, 70 % респондентів невпевнені у своєму належному рівні достатку після виходу на пенсію. У віковій групі 37 - 59 років негативно відповіли 80 % опитаних.

При цьому респонденти молодшого віку виявилися оптимістичнішими (24 % переконані, що після виходу на пенсію житимуть достойно).

Відповідно до результатів цього дослідження, кожен десятий українець змушений заощаджувати на їжі.

Дослідження було проведено в червні цього року, в ньому взяли участь 2007 респондентів віком від 18 років, що проживають в усіх регіонах України, а також у Києві.

Громадський рух “Разом із тобою” занепокоєний тим, що кожен десятий українець змушений заощаджувати на їжі. Це не припустимо для європейської держави. Результати дослідження засвідчили неспроможність нинішньої влади покращити життя громадян та підвищити рівень добробуту населення. А це суперечить тим деклараціям, з якими політики виступали на президентських виборах 2010 року.

Соцопитування відобразило реальні настрої населення щодо завтрашнього дня, і вони, на наш погляд, є вкрай песимістичними. Невпевненість у завтрашньому дні й у своєму майбутньому не може сприяти позитивним настроям серед людей. Переконані, що влада має замислитись над тим, що виключно розмовами про реформи українців не нагодуєш і достойне життя після виходу на пенсію не забезпечиш. То ж настав час діяти !

У супермаркетах столиці збували сир, виготовлений під Чорнобилем, з молока корів, хворих на лейкоз.

На території Київщини в 35 кілометрах від Чорнобиля співробітники відділу ветеринарної міліції виявили підпільний цех з виготовлення сиру. Він розташовувався у будівлі магазину, який з часу чорнобильської аварії, залишився у занедбаному стані. Документів, що дозволяли виробляти відповідну продукцію, у підприємця не знайшлося.

Юлія Сінчак, співробітник прес-служби обласної міліції розповіла, що господар виробництва - 35 річний житель Миколаївської області, який для виготовлення продукту збирав молоко за зараженим радіацією селах Поліського району. Там усі корови хворі лейкозом. Вживання такого сиру, на думку працівниці обласної міліції, може призвести до різних захворювань. За її словами, виробляли сир у непристосованому для того приміщенні, без водопроводу. Пакували у вакуумні упаковки без маркування.

Лейкозний сир протягом року збувався на полиці столичних та обласних супермаркетів. Зараз працівники міліції закрили підпільний цех, а власнику вручили припис про заборону займатися даним видом діяльності. За фактом міліція готує матеріали для передачі їх у прокуратуру.

Громадський рух “Разом із тобою” вважає, що врешті-решт треба почати боротьбу з корупцією у санстанціях та прийняти усіх необхідних заходів, які б унеможливили подібні прецеденти. Хочемо нагадати той факт, що Україна посідає перше місце за рівнем смертності та останнє за рівнем тривалості життя. Кожного року сотні тисяч людей помирають від споживання неякісних продуктів харчування. Статистика говорить, що щороку від різноманітних харчових отруєнь у світі помирає 1, 5 млн. людей. З огляду на ситуацію, яка складається на вітчизняному ринку, аби уберегти себе від небажаних наслідків споживання їжі, ми закликаємо громадян просити у продавців сертифікати про відповідність продукції. Також продавець зобов'язаний мати при собі санітарну книжку зі звітом про проходження медичного огляду для роботи з харчовими продуктами і допуском до цієї роботи. Пам’ятайте, що найдорожчою після життя цінністю у людини є її здоров’я.

Київщина ризикнує замерзнути

ДК «Газ України» попередив представників теплокомуненерго Київської області, що якщо вони не погасять борг за газ за попередній опалювальний сезон, із ними не будуть вкладати договори про постачання газу на зиму 2010-2011.

 Станом на 16 липня 2010 року заборгованість підприємств ТКЕ Київської області за газ, спожитий протягом опалювального сезону 2009-2010 рр., перевищує 101 млн. грн. (рівень сплати – 76%). Велика кількість порівняно невеликих компаній-теплопостачальників розраховуються за вжитий для виробництва газ лише на 20-30%. Серед таких підприємств Богданівське комунальне підприємство (25%), Боярське головне виробниче комунальне підприємство (26%), комунальне підприємство Вишгородської міськради (26%), Бучанське сільськогосподарське підприємство (23%) та інші. Вони не лише порушують договірні зобов’язання стосовно стовідсоткових розрахунків за газ, але й не виконують стверджені графіки погашення заборгованості і не проводять сплату за блакитне паливо через відповідні рахунки зі спеціальним режимом використання коштів. В той же час, побутові споживачі справно розраховуються за комунальні послуги, зокрема, використане тепло, однак, отримані від населення гроші до ДК «Газ України» не доходять. 

 Загальна заборгованість теплопостачальних підприємств України перед ДК «Газ України» за газ, використаний протягом опалювального сезону 2009-2010 рр. (з 1.10.09), перевищує 2, 46 млрд. грн. Керівництво «Газ України» повідомило, що в разі наявності у підприємств ТКЕ заборгованості за природний газ, використаний від 1 жовтня 2009 року, не буде вкладати із ними договори про постачання газу в новому опалювальному сезоні. Керівникам підприємств ТКЕ області було запропоновано більш активно залучати кредитні тарифи і проводити претензійно-позовну роботу із боржниками. Віце-прем’єр з економічних питань Сергій Тігіпко заявив про плани ввести систему штрафів для боржників за комунальні послуги.

 Нагадаємо, що на минулому тижні Національна комісія з регулювання електроенергетики прийняло постанову про підвищення роздрібної ціни на газ на 50% не лише для населення, що опалює житло газовими колонками, але й для підприємств теплокомуненерго, які постачають в квартири містян гарячу воду і опалення. Постанова набирає сили від 1 серпня. За підрахунками експертів тарифи на опалення і гарячу воду зростуть на 25%. Таке рішення Міністерство палива і енергетики пояснює необхідністю привести ціни на газ до економічно виправданого рівня. Крім того, проблема підвищення цін для населення і підприємств ТКЕ є актуальною для України у зв’язку із різким підвищенням ціни на імпортований природний газ (від $179 за тис.куб.м у 2009 році до $264,4 у першому півріччі 2010 року). Нинішня ціна на газ для підприємств ТКЕ, за оцінками Міністерства, складає 30,5% від її економічно обгрунтованого рівня.

 «Поступове зростання внутрішніх цін на природний газ до економічно виправданого рівня» - це один із обов’язків України перед Міжнародним валютним фондом, який згодився надати країні багатоміліардний кредит для підтримання її економіки. Отже, згідно із новою постановою відпускна ціна на газ для українців залежатиме від наявності або відсутності газового лічильника та середньього річного обсягу споживання блакитного палива.  

 Громадський рух «Разом із тобою» задався питанням: наскільки ж обтяжливим стане для населення введення нових тарифів. Для власників приватних будинків ціна, безперечно, значно зросте. Найпростіший спосіб полегшення нового тягара – замінити старий котел новим, більш відповідним до сучасних вимог: має більш високий коефіцієнт корисної дії за менших витрат палива, тобто, за однокової тепловіддачі споживають вдвічі менше палива. Щоправда, ціна такого котла складає щонайменше 7 000 гривень. Іншим довгостроковим внеском у скорочення енерговитрат може стати утеплення стін, що коштуватиме господарям від 150 грн. за квадратний метр і почне окупатися вже через 3 роки. 

 Що ж до власників квартир у багатоповерхових будинках, за попередніми підрахунками, середній тариф на опалення збільшиться на 73 копійки за квадратний метр, гаряче водопостачання подорожчає на 3,82 грн. за кубічний метр. В той же час, в Міністерстві ЖКГ обіцяють, що підвишення тарифів на природний газ для населення не призведе до збільшення тарифів на водопостачання, водовідведення та утримання будинків. В загальному, власнику однокімнатної квартири доведеться сплачувати за комунальні послуги на 40 гривень більше щомісяця. 

Через Крим і мову українці “забувають про хліб”?

Наприкінці буремного для України 2004 року все частіше лунали заклики щодо порушення суверенітету та територіальної цілісності України. Апогеєм цього став славнозвісний Всеукраїнський з’їд депутатів рад усіх рівнів у Сєверодонецьку Луганської області. Саме на цьому зібранні було запропоновано покінчити з незалежною Україною та утворити Південно-Східну Українську Автономну Республіку, яку у народі одразу охрестили, як “ПІСУАР”. Сепаратистські заклики та заяви одразу вщухли після перемоги тодішньої опозиції на президентських виборах. Щоправда, сьогодні сепаратистська тема чомусь знову опанувала розумом українських можновладців. Громадський рух “Разом із тобою” спробував розібратися чому?

За останні кілька місяців ми не раз чули дискусію навколо статусу російської мови, як другої державної, введення подвійного громадянства та передачі міста Севастополь до складу Російської Федерації. Здається, що ці з одного боку утопічні, але з іншого боку, цілком реальні для втілення у життя ідеї за нинішніх умов, пропагуються виключно для збурення суспільства.

Для прикладу наведемо кілька останніх фактів. Так, глава Донецької облдержадміністрації Анатолій Близнюк виступив за законодавчу легалізацію подвійного громадянства. Губернатор вважає, що подвійне громадянство – це правильний шлях. Щоправда, ця заява прозвучала напередодні візиту до України Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, який озвучив ще минулого року свій намір стати громадянином України. Проте, щоб стати українцем Кирилу доведеться відмовитися від російського громадянства, адже за чинним українським законодавством, подвійне громадянство заборонене. Тож, невже лише через намір Кирила стати українцем, влада серйозно взялася за введення подвійного громадянства?

Чи ще приклад. Вчора, 19 липня, мер Москви Юрій Лужков заявив, що його позиція щодо статусу міста Севастополь залишилася незмінною. У травні 2008 року очільник столиці Росії заявив, що Севастополь необхідно повернути до РФ. Служба безпеки України швидко відреагувала і заборонила Лужкову в’їзд до України. У червні цього року ЗМІ повідомили, що меру Москви дозволили перетинати кордон нашої держави і про це йому повідомив особисто Президент Янукович.

Погодьтесь, вельми суперечлива ситуація. Проте, хіба дружньо налаштований посадовець, який через свої колишні заяви вже поплатився, стане просто так наступати на ті самі граблі? Можливо його хтось про це попросив?

Але разом із цим виникає питання, навіщо можновладці різного рівня активно вкидають в маси різного штибу розкольницькі послання? Невже заради задоволення своєї пихи? Відповідей на це питання може бути безліч, щоправда найвірогіднішим стане одна: вся ця метушня зачинена для замилювання українцям очей. Комусь дуже вигідно, аби більшість населення обговорювала розколи, сепаратизм, мову, героїв УПА, Сталіна і разом із цим менше звертала уваги на відсутність реформ, зниження рівня життя, спеку, хвороби і місцеву владу. Як би не прикро це пролунало, але багатьом експертам здається, що сьогодні в Україні запроваджується нова формула: “Дайте людям таких видовищ, від яких вони точно на певний час забудуть про хліб”!.

Понад 70 % українців нещасні

Американським інститутом громадської думки Gallup було проведено дослідження, відповідно до якого визначали найщасливішу націю на планеті серед 155 держав світу. Україна опинилася на 73 місці. Поруч з українцями у цьому рейтингу росіяни, словаки, румуни, ліванці та південноафриканці.

Респондентам було запропоновано віднести себе до однієї з груп: щасливі, нещасні або ж ті, що борються з життєвими труднощами. В Україні щасливими себе вважають 21 % опитаних, трохи більше чверті сказали, що вони нещасні, понад половини респондентів обрали третій варіант.

Держава, в якій живе найщасливіша нація у світі, якщо вірити дослідженню, є Данія. До нещасних себе зарахували лише 1 % датчан. Радіють і отримують задоволення від життя фіни та норвежці – друга та третя сходинки рейтингу відповідно. Найгірше живеться населенню африканської держави Того. Лише 1 % тоголезців зізналися, що справді є щасливими по життю.

Громадський рух “Разом із тобою” переконаний, що український народ повинен бути щасливим і в майбутньому Україна входитиме до першої десятки цього опитування. Якщо українці будуть оптимістами та з впевненістю дивитимуться у завтрашній день, то нація не буде входити до когорти песимістів поруч з росіянами, румунами та іншими, а насолоджуватиметься життям, як це роблять жителі Данії, Фінляндії та Норвегії.

Як заробляють посадовці, або півмільйона за земельний акт

За офіційними даними МВС, за півроку в Київській області було розкрито 71 злочин у сфері земельних відносин, 35 з яких визнано тяжкими. Майже до кожної справи причетний посадовець чи держслужбовець, діяльність яких від початку року загалом завдала державі збитків на 174 млн. гривень.
 318 га земель сільськогосподарського призначення стали предметом злочинних посягань. Так, службовці Броварської райдержадміністрації віддали 10 особам земельні ділянки площею близько 20 га на територіях, які частково потрапляють в прибережну лінію і в русло річки Десенка. При цьому державі було завдано збитків на 26 млн. гривень. Ще 7,5 млн. гривень втратила держава з вини начальник управління земельних ресурсів Обухівського району, протизаконно підписавши державних актів на приватизацію земельних ділянок площею 10 га.
 З числа викритих з початку року пов’язаних із земельними махінаціями злочинів 13 стосувалося хабарництва та кримінальної корупції. Серед затриманих з цього приводу посадовців – голова РДА, перший заступник голови РДА, секретар міськради, працівники податкової міліції та Державної прикордонної служби, сільський голова та керівники підприємств. Наприклад, були затримані голова однієї із районних держадміністрацій Київської області та начальник відділу земельних ресурсів вимагали та отримали 1,37 млн. гривень хабара за виділення 30 га землі. Середня ж сума хабара за виділення земельної ділянки під Києвом складає більше півмільйона гривень.
 Така практика в Київській області, звісно, не нова, і відомості про те, що як робиться, скільки коштує і чим так відкрито займаються «слуги народу», стали невід’ємною частиною нашого життя і світогляду. Як повідомляв Громадський рух «Разом із тобою», нещодавно закінчився 4-річний протест мешканцівкількох сіл під Києвом, чию землю за сприяння місцевої влади було привласнено підприємцями. Наразі звідусіль до відома народу доводиться ретельна та переконлива аргументація необхідності та невідкладності перенесення центру області зі столиці до прилеглого містечка – адже цей крок неодмінно призведе до зростання добробуту області та її мешканців. Щоправда, ідеальний кандидат для адміністративного центру регіону чи не щодня новий. Останнім варіантом, що позиціонується як найперспективніший для розвитку Київської області та найзручніший для її жителів, став об’єднанийіз п’яти населених пунктів Ірпінь. Щоправда, дещо насторожує той факт, що приєднання до Ірпіня території 4 прилеглих міст та селищ дозволяє легітимізувати незаконну забудову лісових ділянок місцевими управлінцями, та розширює можливості для подальших махінацій.

На Київщину чекає бідна і голодна осінь ?..

Проливні дощі, які ллють, як і з відра майже кожного дня, та нестабільність і так крихкої української економіки, завдали уже не мало бід для Київської області. Лиха, які звалилися на голови мешканців столичного регіону, змусили фермерів призупинити жнива. Фермери б'ють на сполох: врожайність зернових буде нижчою за минулорічну на 20-40%. Зважаючи на це Громадський рух “Разом із тобою” вирішив проаналізувати чи буде Київщина з харчами і в яку ціну ці харчі обійдуться простим громадянам.

За інформацією Валерія Куліча, директора агропідприємства "Форсаж”, яке закупає та поставляє зерно в чорноморські порти для подальшого експорту, ріпак купуватимуть приблизно по 2600 гривень за тонну зерна, що на 15% дорожче ніж минулого року. Соняшник коштуватиме близько 3000 грн. за тонну, що у півтори рази дорожче, ніж минулоріч, коли за тонну платили 1970 грн. Ціна на кукурудзу в найближчі два-три місяці коливатиметься в межах 1200 грн. за тонну – рік тому за неї давали 900 гривень. Але, зауважимо, що цей прогноз робився без урахування тенденцій нинішнього дощового липня і без розрахунків на зниження врожаю, в порівнянні з минулим роком. Таким чином, аналітики сходяться до думки, що ріст цін може значно перевищити дані прогнозні показники.

Не додає оптимізму і повальний ріст цін на іншу групу харчових продуктів, а також на товари широкого вжитку та послуги. Отже, те що нині робиться на економічному ринку не може не хвилювати. За січень-червень поточного року тільки на Київщині продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 4,9%. Найбільше на 28,6% та 18,3% зросли в ціні овочі та цукор. На 15,1 -4,0% стали дорожчими кисломолочна продукція, сири, фрукти, маргарин, масло, риба та продукти з риби, м’ясо птиці, олія та хліб. Алкогольні напої та тютюнові виросли стали дорожчими на 8,1% у т.ч. тютюнові вироби – на 10,8%, алкогольні напої – на 5,0%.

На 0,5 % підскочили до того ж ціни на житло, воду, газ, електроенергію та інші види палива. Підвищення цін у сфері охорони здоров’я на 1,9% зумовлене зростанням вартості санаторно - курортних (на 9, 8%) там амбулаторних послуг (на 1,3%). Зростання цін та транспорт у цілому на 4,0% відбулося передусім за рахунок подорожчання палива та мастил (на 10,9%).

Всі ці цифри жахають. З огляду на безурожайне літо, тотальний ріст цін та зниження купівельної спроможності населення, нинішня осінь може виявитись для Київщини в край важкою, ну а холодна зима, взагалі, випробуванням на витривалість. Сподіваємося, що керівництво регіону зробить кроки, аби мінімізувати ризики для населення, в іншому випадку може дійти і до голодних бунтів. Але будемо оптимістами, адже нове керівництво заявило, що будує Україну “для людей”.

Не встигли вщухнути пристрасті після фінального матчу чемпіонату світу з футболу у ПАР, як бізнесмени та урядовці взяли до своїх рук калькулятори аби вирахувати суму грошей, яку вдалося заробити на Мундіалі. Таке зовсім скоро чекає на Україну, адже через два роки наша держава разом із Польщею прийматиме чемпіонат Європи. Громадський рух “Разом із тобою” вирішив підрахувати видатки і прибутки африканців і прикинути у скільки ж зможе заробити Україна у 2012-му році.   

Отже почнемо з грошової арифметики Мундіалю. За даними уряду Південної Африки, з державного бюджету на організацію чемпіонату світу з футболу було витрачено 33,6 млрд. південно-африканських рандів. (EUR 3,5 млрд.). Так, витрати на стадіони становили 1,2 млрд. євро. Аеропорт в Йоганнесбурзі обійшовся південно-африканцям у 700 млн. євро. Витрати на безпеку, за словами Бхекі Келі, національного комісару поліції, становили 174 млн. доларів.

Приємно зауважити, що інвестиції вже “відбили”. Міністр фінансів ПАР Правін Гордхан заявив, що прибутки від проведення чемпіонату вже перевищили витрати. Дохід становить 3,9 млрд. євро. Чиновник заявив, що ця сума більша, ніж та, яка пішла на організацію чемпіонату. Урядовець відзначив, що приїзд туристів виявився більшим, ніж очікувався. Африканська земля планувала прийняти близько 200-300 тис. туристів, але вже зараз можна казати про пів мільйона. Крім цього чемпіонат світу посприяв створенню в ПАР додаткових 130 тис. робочих місць.

У свою чергу, Бразилія, яка вже перейняла естафету від ПАР, готова витратити на проведення домашнього чемпіонату світу у 2014 році ще більше — до 5 млрд. доларів. 

А що ж у нас? У 2010 році Україна на підготовку до Євро 2012 планує витратити понад 26 млрд. грн. Про це заявив віце-прем’єр-міністр з питань підготовки та проведення змагання Борис Колесніков. Тільки на оновлення електротранспорту у містах, що прийматимуть матчі, держава планує витратити 1 млрд. грн. На гарантування безпеки під час форуму витрати становитимуть 1,52 млрд. грн. Ці гроші мають піти на закупівлю необхідної техніки, устаткування, на навчання представників правоохоронних органів іноземними мовами. Столиця виділяє на Євро більше 27 мільярдів гривень. Щоправда, з цієї суми лише близько 7 млрд. грн. йдуть з міського та державного бюджетів, а решта — кошти інвесторів. Майже у 700 млн. євро обійдеться будівництво і реконструкція українських футбольних арен. У 217 млн. євро має обійтися реконструкція арени, де має пройти фінальний матч турніру — НСК “Олімпійський”. Львівський стадіон обійдеться державі в 1,7 млрд. грн. Колесніков говорить, що на підготовку чемпіонату вже витратили 4,5 млрд. грн, а до кінця планується витратити ще 6 млрд. грн.

Але незважаючи на такий колосальний обсяг інвестицій заробити, чи хоча б відбити вкладені кошти, ми, на жаль, не зможемо. УЕФА розраховує на доходи від Євро 2012 у сумі 1,3 млрд. Євро. А ось наша влада, взагалі, не змогла підрахувати скільки ж держава заробить. На минулому тижні в інтерв'ю одному з видань профільний віце-премьєр Борис Колесніков лишень наголосив, що за його прогнозами прибутки України від Євро будуть нижчими, ніж витрати, але біди в цьому не побачив...

Громадський рух «Разом із тобою» вітає всіх вірян з днем пам’яті св. апостолів Петра і Павла

Сьогодні, 12 липня православні християни відзначають день пам'яті святих апостолів Петра і Павла. Святих Петра і Павла, які жили в один і той же час, церква називає Первоверховними за особливу роль у справі поширення Христового вчення серед язичницьких народів.
 Повна назва свята звучить як «день пам’яті» першоверховних апостолів Петра і Павла. Пам’ять, тобто поминання, пов’язана із мученицькою смертю апостолів у Римі як відданих проповідників Христа. Петро - уособлення найчистішої віри, «надії християнської» – був старшим братом Андрія Первозваного, частий співбесідник Христа та свідок багатьох його чудес. Павла ж, який не входив до перших 12 апостолів і був навіть гонителем християн, обернув сам Христос, після чого він полишив своє колишнє життя і присвятив себе, свої ораторські здібності та освіченість на служіння Богу: його апостольські послання ввійшли до безцінної спадщини всього християнського світу. Розповідаючи про Христа, святі Петро і Павло навертали до віри тисячі людей. Крім того, Господь дав апостолам таку силу слова, що мертві воскресали, кульгаві починали ходити, хворі зцілялися. Обидва ревносні послідовники та проповідники Христа прийняли мученицьку смерть від язичницького імператора Нерона в один день – 12 липня 67 року. Мощі Петра і Павла знаходяться у римській базиліці.
 Напередодні цього свята завершується піст, який отримав назву Петрівка. Він починається за тиждень від свята Трійці. Наступного дня після свята апостолів Петра і Павла Церква відзначає Собор святих славних і всехвальних дванадцяти апостолів.
 Щорічний піст перед святом апостолів Петра і Павла цьогоріч тривав довше, аніж піст Великодній - від 31 травня до 11 липня. На згадку про апостола Петра серед частувань, які у православних прийнято подавати на стіл цього дня, - всілякі страви з риби.
 У церковній традиції поминання Петра і Павла – це нагадування всім християнам слідувати апостольському прикладу: прославляти Бога по мірі своїх сил та можливостей.  Громадський рух «Разом із тобою» вітає всіх православних християн із великим святом та завершенням посту і закликає до гідної поведінки та доброї справи!

65,2% українців вважають систему охорони здоров’я корумпованою

Київський інститут з проблем управління імені Горшеніна з 3 по 5 липня 2010 року провів опитування на тему: “Страхова медицина в Україні”. Відповідно до результатів опитування українці підтримують запровадження страхової медицини, але скептично оцінюють наслідки цієї реформи. За страхову медицину виступає майже половина опитаних - 45,2% Проти впровадження близько третини респондентів 32,7%. Кожному п`ятому українцю, а це 22,1%, важко дати відповідь на це запитання. Експерти інституту дійшли висновку, що українці визнають наявність корупції у системі охорони здоров’я. Респонденти відповідали, що безпосередньо стикалися з фактами прямого вимагання грошей у державних медичних установах, а переважна більшість громадян оплачує медичні послуги. Більша частина українців, а це 65,2% вважає систему охорони здоров’я корумпованою.

Діаметрально протилежну думку висловила вдвічі менша кількість опитаних – 30,8 %. 61,4% громадян упродовж останнього року оплачували послуги лікаря в медичних установах. При цьому більше чверті опитаних 29,2% не оплачували. 30,3 % українців вважають, що медицина в Україні має бути безоплатною. Чверть респондентів 25, 4 % вважали б за краще платити готівкою лікарю, кожен шостий 15,7% не проти оплачувати готівкою через касу, а кожен десятий українець 9,1% надавав би перевагу безготівковому розрахунку за медичні послуги. На запитання про те, чи доводилося стикатися з випадками вимагання грошей працівниками державних медичних установ, 45,8% опитаних дали негативну відповідь, і майже стільки ж - 42,9% - відповіли позитивно. Близько третини українців 36,3% сподіваються, що у разі запровадження страхової медицини рівень корупції у системі охорони здоров’я зменшиться. 31, 4 % переконані, що рівень корупції не зміниться, а на думку кожного десятого, в разі запровадження страхової медицини, рівень корупції збільшиться.  

Громадський Рух “Разом із тобою” вважає, що подібні результати соцопитування демонструють фундаментальні проблеми в царині української медицини та охорони здоров’я. Неприпустимим є той факт, що переважна більшість українців називає корумпованою цю галузь. Охорона здоров’я людини має бути чи не найпершим пріоритетом державної політики, адже людське життя є найвищою та найвагомішою цінністю. На превеликий жаль, результати цього соціологічного дослідження стали підтвердженням того, що пересічні українські громадяни, які не мають вагомих коштів, не можуть розраховувати на те, що їм буде надана якісна безоплатна медична допомога, як цього вимагає стаття 49 Конституції України: “Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності”.

Громадський рух “Разом із тобою” буде й надалі докладати усіх зусиль для сприяння та підтримки здоров’я співвітчизників у Київські області. Так, наприклад, повторно заплановано проведення акції з професійного огляду очей дітей Київщини найкращими офтальмологами України. Восени 2010 року за підтримки нашого руху відбудеться захід “Виїзний флюорограф” під час якого декілька бригад рентгенологів відправляться у найвіддаленіші куточки столичної області, де проведуть безкоштовний огляд усіх охочих. Громадська організація “Медична громада”, яка входить до руху “Разом із тобою”, в цьому році ініціює цілу низку тренінгів для лікарів – ФАПів та сільських амбулаторій з метою ознайомлення із сучасними методиками лікування. Голова виконкому руху Ігор Дармостук стверджує: “ Ми не збираємося знижувати темпи проведення медичних акцій, але наголошуємо: чим більше держава сприятиме розвитку спорту, фізичного виховання та активно пропагуватиме здоровий спосіб життя, тим менше в Україні буде людей, що потребують медичної допомоги. Це нерозривні речі, які кінець з кінцем треба зрозуміти”.

Пенсія на Київщині: і живим, і мертвим?

На Київщині на повноцінне життя вистачає далеко не всім стареньким, однак свої пенсії справно отримують деякі померлі

Останнім часом в Київській області зросли випадки отримання громадянами пенсій померлих людей на підставі довідок сільських голів з недостовірними даними про їх спільне проживання та ведення господарства. За результатами перевірок додержання вимог пенсійного законодавства прокурорами Богуславського, Володарського та Миронівського районів складено 6 протоколів про правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене п. «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», які перебувають на розгляді. Так, після реєстрації смерті громадянина, місцеві управлінці підписували фальшиві довідки, що підтверджують близькість певної особи до померлого і дають право на отримання його пенсії.  

Подібні махінації із пенсійними коштами у різних варіаціях проводяться посадовцями Київської області. Наприклад, посадовець Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області було притягнуто до адміністративної відповідальності за виплату зайвих грошей. Внаслідок порушення порядку визначення надбавки до пенсії за вислугу років та по інвалідності непрацюючих пенсіонерів, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї (пенсія призначалась працюючим пенсіонерам військовослужбовцям), зайво виплачено пенсій на загальну суму 61,1 тис. грн. Скільки ще схем нецільового використання призначених для пенсіонерів коштів функціонує з нашими спинами та яким був би розмір середньої пенсії, якби гроші розподілялись за призначенням, залишається лише здогадуватись.

Як повідомляють експерти, теоретично нарахування пенсій померлим людям неможливо. На основі запровадженої системи ведення обласного рівня інтегрованої бази даних осіб, що одержують пенсії в органах Пенсійного фонду України, має проводитися щомісячне опрацювання списків померлих громадян, які надаються відділами реєстрації актів громадянського стану. Крім того, має здійснюватися обмін даними від районного до обласного і далі до центрального республіканського рівнів задля забезпечення системного контролю за своєчасним закриттям особових рахунків та припиненням виплати пенсій. Отож недарма наше пенсійне законодавство навіть в Євросоюзі вважають зразковим – все продумано, обґрунтовано, розписано. Щоправда, втілення в життя дещо кульгає – от і отримують державні гроші не завжди ті, кому вони найбільше потрібні.

Громадський рух «Разом із тобою» вже підраховував приблизні місячні потреби пенсіонера та його можливості у відповідності до середньої пенсії. Зауважмо, що третина зарплати українського працівника йде у Пенсійний фонд. Для порівняння - у країнах з найкраще розвиненою системою соціального захисту, наприклад, в Скандинавських, цей відсоток, який працюючий громадянин відає державі, складає 7-10 % від зарплатні. Питання в тому, чи почуваються захищеними люди, що віддають третину свого заробітку, і куди йдуть ці кошти, якщо самим громадянам на пенсію ледь вдається задовольнити свої мінімальні потреби і найскромніші побажання? Як повідомляє Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, станом на 1 червня середньомісячна пенсійна виплата склала 1 049,14 грн.

Виходить, писані закони реальному захисту населення та поступу суспільства ніяк не сприяють. Однак, знати їх все ж таки варто, бо, як показує практика, ніхто не буде повідомляти громадян про їхнє право отримати те, що їм згідно із законодавством належить. Показовим є випадок із пенсіонеркою з Київської області, яка навіть не здогадувалася про те, що має право на отримання невиплаченої її померлому чоловікові пенсії. Коли ж вона випадково дізналася про це та звернулася до управління Пенсійного фонду, виявилося, що отримати гроші вона не зможе, оскільки минув призначений законом строк подачі документів. Згідно із законом, якщо впродовж року не було написану заяву на отримання пенсії, механізмів повернення коштів не існує. Таким чином, гроші громадян в кращому випадку осідають на рахунку Пенсійного фонду.

Офіційно отримувати гроші за померлих мають право члени їхніх сімей, якщо вони були на повному утриманні померлого годувальника або одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом існування. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50% пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100% пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. Суму пенсії, що належала пенсіонерові й залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, виплачують (по місяць смерті включно) членам сім’ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, зокрема непрацездатним членам сім’ї , зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які перебували на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом із померлим чи ні.

Київська область готується до Євро-2012

Наразі проводиться робота по підготовці документів на будівництво технопарку, який планується розмістити за Борисполем в напрямку Яготина. Площа ділянки під обладнання технопарку складе близько 30-40 га. На його території планується розмістити різноманітні сучасні об’єкти, такі як інститути, спортивні споруди, культурні центри.

Технопарк – це спеціальна організація, в якій об’єднано науково-дослідницькі інститути, об’єкти індустрії, ділові центри, виставкові площадки, навчальні заклади, а також обслуговуючі об’єкти: засоби транспорту, під’їздні шляхи, житлове селище, охорона. Мета створення технопарку полягає в тому, аби сконцентрувати на одній території спеціалістів загального профілю діяльності.

Розмови про необхідність виносу промислових об’єктів за межі житлової забудови міст тривають протягом всіх останніх років. На думку спеціалістів, будівництво технопарку посприяє розвитку інфраструктури Київської область, яка потребує модернізації. З іншого боку, проект створення такого комплексу викликає інтерес у інвесторів та дозволить отримати додаткове поповнення бюджету та нові робочі місця. Вже стало зрозумілим, що неможливо повноцінно розвиватися, якщо активно створювати лише торгівельно-розважальні комплекси. Для планомірного поступу регіону необхідно масштабно розбудовувати різні галузі промисловості, створювати вітчизняні товари, розвивати внутрішній споживчий ринок.

Будівництво технопарку має сенс також у зв’язку із підготовкою країни до Євро-2012, до якого залишається все менше часу - ми мусимо побудувати немало нових та реконструювати старі готелі, спортивні об’єкти, заклади громадського харчування. Модернізації потребує також і транспортна інфраструктура. В травні повідомлялось, що концепція нового Генерального плану столиці передбачає будівництво п'яти тунелів, три з яких пройдуть під Дніпром. Крім того, наразі проводяться роботи з організації залізничного сполучення між Києвом та Вишгородом, введення якого в експлуатацію планується найближчим часом.

Шкільна освіта – результативні інновації чи невдалі експерименти?

Проект збільшення строку шкільного навчання за європейським зразком до 12 років не виправдав себе в українських  реаліях - виявився наразі недоречним та фінансово невигідним. Наразі питання стоїть у необхідності якісного оновлення освіти, наповнення її актуальним змістом.   
Міністр освіти та науки Дмитро Табачник під час свого виступу на парламентських слуханнях висунув пропозицію повернутися до 11-річки. За словами міністра, 12-річне навчання створює ряд проблем, зокрема, для його запровадження додатково потрібно понад чотири мільярди гривень. Міністр пропонує два варіанти дій. План перший: зробити школу 11-річною, запровадивши при цьому обов’язкове однорічне дошкільне навчання. План другий передбачає для місцевих рад можливість вибирати між 12-річкою та 11-річкою. Нагадаємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів з 1 вересня 2002 року у школах України була введена 12-річна освіта з 6-річного віку.
Рішення щодо подовження строку навчання школярів було прийняте з огляду на європейську модель, згідно з якою 12 клас орієнтований на вивчення винятково тих дисциплін, що необхідні для молодого спеціаліста-робітника або абітурієнта конкретного ВНЗ – саме в цьому полягає головна особливість і принадність такого навчання. Таким чином, подовження терміну шкільної освіти без попередньої підготовки проекту профільного навчання нівелює саму сутність реформи. Нині розглядається компромісний варіант – повернення до 11-класної середньої освіти із подальшим введенням профільно-орієнтованих програм для старшокласників.
Цілісність та логічність європейської моделі шкільної освіти видається запорукою виховання  освіченої та свідомої молоді, проте життя незмінно повертає нас до власних реалій. Широковідомим є той факт, що велика кількість шкіл у селах та невеликих населених пунктах нашої Батьківщини тримається завдяки зусиллям двох-трьох педагогів, що викладають по 7 предметів, механічно читаючи їх із морально застарілих підручників. Говорити про модернізацію вітчизняної освіти на європейський кшталт в таких умовах недоречно. Україна фінансово і психологічно не готова до різкої зміни курсу, який нівелює здобутки вітчизняної освіти та унеможливлює якісну та ґрунтовну підготовку спантеличених змінами школярів. "Пройшло вже більше місяця з початку навчального року, а ми досі не отримали підручників. Навчальні матеріали розміщені на сайті Міністерства освіти, проте доступом до Інтернету має далеко не кожен з моїх однокласників", - скаржиться Громадському руху «Разом із тобою» учениця 9 класу однієї із загальноосвітніх шкіл Київської області, відображаючи у своїх словах те, як проекти втілюються в життя на вітчизняному просторі. В умовах застарілості навчальних посібників та відсутності свідомого підходу до навчання як з боку учнів, так і з боку вчителів, подовження його строку лише поглиблює проблему, заохочуючи учнів та їхніх батьків після 9 класу віддавати перевагу профільним навчальним закладам.
Недостатньо обдумане та відірване від нагальних потреб рішення тепер вимагає повернення назад задля переосмислення наявного стану речей та пошуку альтернативи. Доречнішим видається не продовження навчання молоді ще на рік, а оновлення навчальних програм, наповнення вже звичних нам одинадцяти років навчання актуальним та практично орієнтованим змістом. В «Концепції загальної середньої освіти (12 річна школа)», затвердженою МОН України ще у 2001 році, сказано: «Зміни в змісті й структурі загальної середньої освіти мають глибинний характер і потребують розв'язання проблем підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне і професійне зростання, вміє досягти нових педагогічних цілей». Підготовка педагогів на належному рівні є однією із умов реформування освіти на вітчизняних теренах, невід’ємною складовою змін у напрямку більш якісної освіти. Проте чи виконується вона сьогодні, коли питання навколо визначення курсу реформ стоїть для українців як ніколи гостро?
Зразковим навчальним закладом для навчання педагогів є Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, що займається підвищенням кваліфікації вчителів Київщини з огляду на прогалини та актуальні потреби у шкільній освіті. Колектив інституту на чолі із ректором Наталією Клокар ніколи не зупиняється у творчих пошуках, метою яких є якісна та грунтовна підготовка школярів до подальшої конкурентоспроможної праці. Високо оцінюють роботу інституту зарубіжні освітяни:
«У курсовій підготовці педагогів велика увага приділяється використанню інтерактивних технологій, що сприяє реалізації практикоорієнтованої моделі навчання, - йдеться у відгуці Департаменту освіти Іванківської області РФ. - Система роботи на опірних освітянських закладах дозволяє реалізовувати принцип неперевності навчання педагогічних кадрів і апробовувати нові інноваційні підходи до вирішення регіональних задач сучасної освіти. Високий статус і престиж інституту підтверджується широким визнанням його значущості міжнародним освітянським та науковим співтовариством».
Коментує роботу КОІПОПК доктор педагогічних наук, професор Національного університету Сан Дієго, США так: «Безперечно, розробки інституту у сфері сучасних підходів до навчання та підготовки педагогічних кадрів досить перспективні та можуть знайти застосування в інших ВНЗ України».
Проте чи достатньо одного подібного на закладу на цілу область, в якій нараховується 791 середня школа? Згідно із соціологічним дослідженням на замовлення Інституту соціальних технологій, рівень та доступ до післядипломної педагогічної освіти в Київській області за п’ятибальною шкалою самі освітяни оцінили на 3,72.
Отож питання підготовки вчителів, незважаючи на вагомість цього сектору в загальному освітянському процесі, залишається занедбаним. Можливо, варто почати з цього, а не з експериментів над дитячим майбутнім

Ваш рейтинг, панове міністри !

Всеросійський центр вивчення суспільної думки оприлюднив результати свого соцопитування, мета якого полягала у з’ясуванні ставлення пересічних росіян до роботи міністрів уряду Володимира Путіна. За результатами опитування, яке було проведено в червні 2010 року, найменш популярним урядовцем став міністр освіти та науки Андрій Фурсенко. Негативно діяльність головного російського освітянина оцінили 37 % опитуваних. Друге місця з кінця посів міністр спорту та туризму Віталій Мутко. До його роботи зі знаком “- ” ставляться 31 % з числа опитуваних. Лише 18 % респондентів називають задовільною роботу цього урядовця. Саме Віталія Мутка називають головним винуватцем провального виступу олімпійської збірної Росії на цьогорічній Олімпіаді у Ванкувері на якій росіяни посіли лише одинадцяте загальнокомандне місце. Найбільшою популярністю у російських громадян користується міністр з питань надзвичайних ситуацій Сергій Шойгу. Рейтинг довіри до цього урядовця складає 78 %. Позаздрити довірі співвітчизників до Сергія Кужугетовича можуть президент Росії Дмитро Медведєв, який має у своєму активі 72 % підтримки громадян та глава уряду Володимир Путін, діяльність якого на посаді прем’єра позитивно оцінюють 74 % росіян. 56 % респондентів назвали задовільною діяльність міністра закордонних справ федерації Сергія Лаврова. А трійку ж міністрів, які мають найвищий рейтинг довіри, замикає заступник глави уряду Сергій Іванов. 42 % росіян позитивно оцінюють його роботу на посаді.



На нашу думку, досить цікавими були б результати подібного соціологічного дослідження і в Україні. В уряді Миколи Азарова, який нагадаємо за свою чисельністю є найбільшим у Європі, ймовірно знайшлися б міністри, діяльність яких викликає не лише схвалення, а й розчарування. Якщо казати про рівень довіри до нинішнього Кабінету міністрів, то свою позицію з цього питання висловив прем’єр країни ще у червні цього року. Микола Азаров занепокоєний тим, що близько 50% населення України не довіряє уряду. “… Я для себе бачу інший бік питання - 50% людей не довіряють. Я завжди дивлюся не на плюси, а на мінуси. Виходить, ми щось десь незрозуміло говоримо, якщо 50% - а це багато - нам не вірять”, - сказав глава уряду.



Цікаво було б дізнатися рейтинг довіри, наприклад, до міністра Шуфрича, який невтомно бореться з наслідками повені, яку оцінку за його дії ставлять йому співвітчизники. Досить вагомими були б перші оцінки діяльності економічного блоку уряду. Рейтингові показники того ж віце-прем’єра міністра Сергія Тігіпка імовірно не відображав би високий його результат здобутий на січневих президентських виборах.



Впевнені, подібне соціологічне опитування в Україні підняло б дискусію у суспільстві навколо питання професійності наших урядовців. Деякі з них, дізнавшись оцінку громадян, могли б замислитися над тим, чи справді вони займаються своєю справою.

Громадський рух «Разом із тобою» стоїть на тих позиціях, що влада має враховувати думку громади щодо роботи тих чи інших чиновників на відповідних посадах. Соцопитування могли би якнайкраще сприяти вираженню громадської думки.

Київська область очолює рейтинг роботодавців-боржників

Ситуація із затримкою виплати заробітної плати  в Україні не покращується, при  чому найстрімкішу тенденцію до зростання  заборгованості демонструє Київщина

 За даними Державного комітету статистики, від початку року заборгованість з виплати заробітних плат українським працівникам виросла на 28,1% і станом на 1 червня становила 1 887 млрд. грн. Як раніше повідомляв Громадський рух «Разом із тобою», 100 млн. грн. із цієї суми припадає на Київську область, де показник заборгованості зростає найшвидшими в державі темпами – лише впродовж травня поточного року він збільшився більше ніж на третину, а за період від початку року – у 2,2 рази. 

 Переважна частина  боргу припадає на економічно активні  підприємства Київщини, при чому 41% з нього працівники недоотримали ще за попередні роки. Найбільше потерпають від несвоєчасного отримання заробітної плати зайняті у сфері промисловості, сума заборгованості перед якими за травень зросла на 15,6 млн. грн. Як повідомляє облкомстат, із кількості працівників, з якими своєчасно не розрахувались, кожен другий був зайнятий на промислових підприємствах, кожен сьомий – у транспортній галузі та десятий − у будівництві. Подальше накопичення боргів спостерігається в переважній більшості міст та районів області – традиційно лідируюче становище у цьому рейтингу посідають місто Славутич та Іванківський район. 

 На Київщині затриманої роботодавцями винагороди за свою працю досі очікують 6,5% від загальної кількості штатних працівників, зайнятих в економіці області. Кожному із них не виплачено в середньому 2916 грн., при тому, що розмір середньої зарплатні по області за травень становив 2277 грн. Диференційованість розмірів оплати праці за видами економічної діяльності утримується на високому рівні: найвища зарплатня у працівників транспорту (4,2 тис. грн.) та хімічного виробництва (3,9 тис. грн.).

Громадський рух «Разом із тобою» нагадує, що 2 червня поточного року Верховна Рада України ухвалила законопроект встановити граничний термін виплати зарплатні – не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Як бачимо, поки що суттєвих змін таке рішення не спричинило

В Київській області зникають населені пункти?

В чому полягають істинні мотиви об’єднання п’яти населених пунктів Київщини в один?

Згідно із законопроектом Верховної Ради п’ять населених пунктів Київської області будуть об’єднані в місто Ірпінь із наданням йому статусу адміністративного центру області.

1 липня Верховна Ради України опублікувала проект постанови про об’єднання міст Ірпінь і Буча із селищами міського типу Ворзель, Гостомель та Коцюбинське в єдину адміністративну одиницю в межах існуючих населених пунктів. Проектом також передбачається надання новоутвореному місту статусу адміністративного центру Київської області.

Громадський рух «Разом із тобою» нагадує, що 14 травня поточного року голова Київської обласної державної адміністрації А.Присяжнюк висунув пропозицію перенести адміністративний центр регіону з Києва до одного із великих міст області. Губернатор вважає, що перенесення адмінцентру дозволить збільшити обсяг інвеcтицій в область та сконцентрувати в ній фінансові ресурси, які зараз переважно накопичуються в Києві. На його думку, це сприятиме розвитку регіону. В якості кандидатів на новий центр висувались Біла Церква, Ірпінь, Вишгород, Бориспіль, Вишневе, Бровари, міськрада кожного з яких як могла рекламувала своє місто і проголошувала його ідеальним претендентом на почесний статус.

Утвердження центром області міста Ірпінь, об’єднаного із чотирма прилеглими населеними пунктами, урядовці обґрунтовують його зручним місцерозташуванням недалеко від станції метро «Академмістечко», близькістю до нової кільцевої дороги, наявністю вільної території для зведення майбутніх адміністративних будівель та можливістю пристосувати до нових потреб вже існуючі. В якості підстави для об’єднання міст Ірпінь та Буча висувається нерозривність їхньої інфраструктури. Справа в тому, що указами Президіуму Верховної Ради УРСР 1962-1965 років до Ірпіня доєднали смт Бучу, Ворзель, Гостомель та Коцюбинське. До 2006 року, коли Буча отримала статус міста, всі населені пункти були поєднані спільним комплексом комунальної інфраструктури: міська лікарня, водоканал, каналізація, тепломережі, а нині не може вирішити пов’язані із роз’єднанням побутові незручності. Як зазначено у пояснювальній записці до Проекту постанови про об’єднання зазначених вище населених пунктів, «метою цього законопроекту є вирішення вказаних проблем». Однак чи є це головним мотивом для такого рішення?

Смт Коцюбинське – неприкаяна земля

Понад півтисячі лісових ділянок загальною площею майже 100 га поблизу смт. Коцюбинського було самовільно роздерибанено місцевою селищною радою та селищним головою. Згідно із Земельним кодексом України, виділена під забудову ділянка має знаходитися в межах населеного пункту та відноситися до відповідної категорії земель. Оскільки ця територія не входить в межі селища, а ліс, згідно з законом, роздавати не можна, то селищна рада змінила його статус на зелені насадження в межах населеного пункту. Незважаючи на всі хитрування управлінців, розподілені депутатами Коцюбинського землі фактично не відповідають цільовому призначенню і акти про їх передачу у приватну власність мають бути визнані недійсними.

В той час, як селищна рада відмовила у видачі ділянок простим громадянам, аргументуючи це тим, що не має генплану селища й відповідних документів, на облюбованих ділянках ще від зими прискореними темпами вирубається прадавній ліс та ведуться будівельні роботи. За підрахунками лісників, станом на сьогодні цією діяльністю лісу завдано шкоди на понад 100 тисяч гривень. Серед дерев височіють паркани, вже зведена будівля майбутньої школи для приватних тілоохоронців, ріелтери продовжують вести продаж цих земель – за ціною $10-15 тис. за сотку. Крім того, в лісі вже і вулиці названі, і мешканці на тих вулицях прописані, і в списки виборців відповідно додані. Відмовлятися від землі, в яку вже вкладено стільки праці, звісно, було б неприємно.

Фактично, розбудова житлових будівель та господарських приміщень в лісі поблизу Коцюбинського є незаконним використанням київської землі, що є власністю Святошинського лісового фонду і громади міста Києва. Смт Коцюбинське є однією із спірних територій, які нерідко стають приводом до конфліктів через неузгодженість кордонів населених пунктів області. Селище вже давно користується столичною інфраструктурою, прилегла до нього територія належить Києву – достатні підстави для розгляду обласною адміністрацією можливості включення смт до складу столиці на підставі місцевого референдуму. Хоча це питання і досі залишається невирішеним, однак ліс навколо Коцюбинського вже давно офіційно належить Києву. Очевидно, що відверта протизаконність самовільного розпаювання чужої території, на яку відважилися селищні чиновники, не може не викликати конфліктів.

Отож чи не спричинене об’єднання в єдине місто п’яти окремих територіальних одиниць та прилеглих до них територій намаганням узаконити будівництво приватних об’єктів на ділянках, що нині виходять за межі населених пунктів і не підлягають забудові? Чи справді рішення про перенесення адмінцентру стане кроком до розвитку Київщини та призведе до тієї суттєвої економії та раціонального перерозподілу обласних коштів, що про них говорять урядовці? Або ж насправді реалізація цього законопроекту знову слугуватиме інтересам можновладців, відкриваючи нові можливості для протиправних маневрів в межах чинного законодавства?

Житло економ-класу: новітні ідеї – звичне втілення

Продовжуючи тему доступного житла, Громадський рух  «Разом із тобою» розповідає про особливості  реалізації проекту будівництва недорогих квартир на Київщині.

В рамках експериментального проекту на спеціально виділеній урядом України земельній ділянці під Києвом приватними структурами буде зведено кілька вулиць недорогих невисотних будинків із застосуванням нових технологій з метою їх подальшого продажу. 

 Наразі в Київській  області розглядається декілька варіантів майданчиків для будівництва демонстраційного житла – в с. Хотянівці Вишгородського району, неподалік від м. Бориспіль, біля станції метро «Червоний Хутір» та в районі ВДНГ. Міністр регіонального розвитку і будівництва України В. Яцуба заявив, що він схиляється до останньої пропозиції з огляду на велику площу ділянки для розташування 10-15 будинків та зручний під’їзд до неї. Прийняти остаточне рішення міністерство сподівається з дня на день. За офіційними даними, взяти участь у проекті в якості забудовників виявили бажання 17 компаній, що мають необхідні для ведення робіт ресурси. 

 Будівництво житлових будинків економ-класу відбуватиметься  із застосуванням технології тришарової стіни, що складається з OSB-плити, утеплювача і гіпсокартону. Кількаповерхові будинки не матимуть ліфтів та будуть оснащені комбінованими джерелами опалення: сонячними батареями, індивідуальним опаленням, тепловими насосами, що використовують теплову енергію землі. Розглядається понад 20 варіантів різних технологічних розробок для такої забудови - американська, канадська, українська та інших, проте в будь-якому разі введення таких інновацій дозволить, за словами міністра, прискорити будівництво житла та практично удвічі знизити його ціну. Собівартість одно- та двоповерхового котеджу, збудованого за новими технологіями, складатиме $20-50 тис., а один квадратний метр коштуватиме для покупця 3-4 тис. грн.. Невисока ціна зумовлена також безкоштовним виділенням землі, що зазвичай складає 5-7% від його вартості. 

 Проект будівництва  дешевого житла в Україні вже реалізовано в м. Севастопіль, яке займає друге місце в державі за вартістю житлової площі. Цей досвід показує, що дешеве малоповерхове житло виявляється для потенційних мешканців не таким вже й дешевим. Справа в тому, що його розкупляють спекулянти для подальшого перепродажу на вторинному ринку за ціною в півтора-два рази дорожче. Крім того, забудовники севастопільських котеджів, обмежених згідно з проектом за поверховістю, вирішили відігратися на щільності, компактно звівши на кількагектарній площі 38 будинків. Крихітні однокімнатні квартири розмістили у будівлях, відстані між якими вистачає рівно на те, аби могла проїхати пожежна машина, як того вимагає законодавство. Подібний розвиток ситуації передбачається і під час реалізації проекту на Київщині. 

 Для тих, хто плекає бажання збудувати власний заміський будинок, ситуація зараз досить сприятлива. В порівнянні із 2008 роком земельна сотка нині продається вдвічі, а іноді й втричі дешевше. За прогнозами експертів, ціни на землю по всій Україні будуть падати і до кінця року знизяться на 15-20%. Крім того, продавці часто готові надати покупцям суттєві знижки, продати ділянку із відтермінування, обміняти на автомобіль тощо. Популярності набуває об’єднання зусиль власників земельних ділянок та забудовників для спільного зведення будівель. Найбільшим попитом насьогодні користуються недорогі ділянки площею 10-12 соток, вартість яких варіюється в залежності від наявності комунікацій, віддаленості від міста, транспортної розв’язки, а також терміновості, з якою продавець хоче отримати гроші. Щоправда, кількість економ-пропозицій поступово зменшуватиметься, стверджують експерти. Що ж до великих дорогих ділянок, то у Київській області відмічається зростання попиту на них, що пов’язано із масовими переїздом до столичного регіону політиків зі сходу України.