Затримали зарплату? Вимагаймо компенсації

За даними Головного комітету статистики Київській області за 1 квітня 2010 р., від початку року загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати на Київщині зросла на 57%, що складає 20,3 млн.грн.

 Найбільше держава винна зайнятим у промисловості (46,6%), працівникам підприємств транспорту (20,2%) та будівництва (17,3%). Від початку року своєчасно не отримали зарплату 22,0 тис.осіб, або 5,8% від загальної кількості штатних працівників у сфері економіки Київської області. Кожен них недоотримав в середньому 2261 грн., що на 5,8% більше розміру середньої заробітної плати за березень (2138 грн.). Найгірша ситуація в м.Славутич, де винагороду за свою працю вчасно не отримали 36,9% від загальної кількості штатних працівників району. Від 16 до 17% коливається частка працівників, яким затримують зарплатню, у Бориспільському, Вишгородському та Іванівському районах.  

 За словами Василя Надраги, міністра праці та соціальної політики, нинішня ситуація обумовлена тим, заходи боротьби із заборгованістю спрямовуються переважно на її погашення, а не на усунення причин її виникнення. Серед таких причин відзначається невчасне затвердження фінансових планів державних підприємств і неефективне використання бюджетних коштів при закупівлях. 

Крім того, борги з зарплати на підприємствах столиці, за словами експертів, виникають передусім через несвоєчасні розрахунки міністерств за замовлення та недофінансування з державної скарбниці. Також важливим фактором є неефективна політика кредитування реального сектора економіки та невчасне відшкодування ПДВ підприємствам, заборгованість за яким на підприємствах державної форми власності наблизилася до 73,5 млн. гривень.

 Громадський рух «Разом із тобою» нагадує, що навмисна та безпідставна затримка виплат зарплатні, пенсій та стипендій більше одного місяця передбачає штраф у розмірі від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (8,5 тис. – 17 тис. грн.). Часто в контрактах з тим чи іншим господарником питання про його відповідальність за затримку заробітної платні взагалі не ставиться. Не дивно, що випадки, коли відомство розірвало угоду з несумлінним директором, можна перелічити на пальцях однієї руки. 

Ви мусите пам’ятати, що українське законодавство передбачає грошову компенсацію за затримку зарплатні, яка виплачується разом із заборгованістю.

Зазначимо також, що у 2001 році був прийнятий Закон «Про компенсацію громадянам втрати частини податків у зв’язку з порушенням строків їх виплати». Загалом, компенсація вираховується з урахуванням приросту індексу інфляції. Для того, щоб розрахувати суму відшкодування, потрібно помножити зарплатню на відповідний індекс за заборгований місяць. Слід також враховувати, що в розрахунок приймається «чиста» зарплатня, тобто з вирахуванням всіх податків та зборів.

В разі, якщо підприємство відмовляється виплачувати компенсацію, дії роботодавця можна оскаржити в судовому порядку. Крім того, при Міністерстві праці і соцполітики працює «гаряча лінія», що також займається питаннями затримки заробітної плати:

тел. 0-800-507-309, з 8.00 до 21.00, неділя – вихідний день.

Громадський рух «Разом із тобою» щиро вітає мешканців Київщини із довгоочікуваними травневими святами!

Бажаємо Вам весняного настрою, приємного відпочинку і теплого спілкування!
 На цих вихідних у 142 країнах світу відмічатиметься Міжнародний день солідарності трудящих. Перше травня традиційно вважається святковим днем у багатьох державах, але історія цього звичаю у кожного народу своя.
 Перш за все, початок травня символізує перехід від холоду до тепла, наближення літа. Корені травневих народних гулянь сягають трьохтисячолітньої давнини – мешканці давньої Італії танцями і співами вшановували богиню Родючості Майю. Звідти походить і донині популярна традиція травневого дерева – прикрашати молоде деревце, що символізує чоловічий початок, вінками - символами жіночності, які сьогодні частіше заміняють різнокольоровими стрічками чи квітами з паперу і тканини. За іншою версією травневе дерево є відтворенням моделі Всесвіту – стовбур без листя є незмінною віссю, або центром, а спільне розмотування семи обвитих навколо нього стрічок – семи кольорів веселки – символізує творення світу з центру.  
 У багатьох країнах Європи перші дні травня вважаються Святом квітів. Наприклад, на Сицилії в цей день всі збирають лугові ромашки, які, за місцевими віруваннями, приносять щастя. В Іспанії молоді хлопці обов’язково дарують своїм обраницям квіти, а будинки неодмінно прикрашаються молодими пагонами, аби привернути до його мешканців успіх, здоров’я і багатство. Вночі запалюються вогнища, навколо яких водять хороводи, влаштовують танці, обирають травневих короля і королеву.
 В той же час, в Німеччині святкування цих днів часто закінчується бійками і сутичками. Справа в тому, що за давньогерманськими язичницькими звичаями, що беруть свій початок ще з VІІІ ст., ніч на 1 травня (Вальпургієва ніч – за католицької ім’ям святої, що за збігом народилася в цей день) вважається датою щорічного відьомського шабашу на горі Броккен. На відміну від інших народів, що танцювали і плели вінки із весняних квітів, німці в цей день замикалися вдома, аби не стати відьомською здобиччю. От і досі німецькі травневі мітингуючі поводяться доволі агресивно по відношенню до своїх опонентів.    
 Історія першого травня як щорічного дійства соціально-політичного характеру розпочалася в цей день у 1886 році в США, коли чікагські робітники організували забастовку та демонстрацію з  вимогою восьмигодинного робочого дня. Їх виступ закінчився кровопролитною сутичкою з міською поліцією, проте через три роки Паризький конгрес ІІ Інтернаціоналу назвав 1 травня Днем солідарності робітників всього світу і запропонував щороку відзначати його демонстраціями із соціальними вимогами.
 Пропозиція була прийнята, і вже в 1890 році це свято офіційно відмічали у багатьох країнах Європи – Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччині, Данії, Іспанії, Італії, Норвегії, Франції, Швеції та багатьох інших. Протягом тривалого часу Першотравень був символом революції та непримиренної класової боротьби. Цікаво, що США скоро відійшли від гучних весняних святкувань і сьогодні перше травня залишається для американців робочим днем.
 Того ж самого 1890 року у Варшаві пройшов першотравневий страйк робітників, що стало початком цієї весняної традиції і на теренах Російської імперії. Наступного року в Петербурзі була проведена перша «маївка». З 1897 року «маївки» стали носити політичний характер і супроводжуватися масовими демонстраціями. У 1917 році 1 травня вперше відзначили відкрито. У всіх містах імперії мільйони робітників вийшли на вулиці з лозунгами комуністичної партії «Вся влада Радам», «Геть міністрів-капіталістів» тощо.
 В радянські часи 1 Травня святкувалося як День міжнародної солідарності трудящих всіх країн – це свято було піднесене до рангу державного. Його відмітною рисою була демонстрація. Представники заводів, фабрик, колгоспів, шкіл ставали в колони, над якими майоріли червоні знамена, виднілися лозунги «Мир. Труд. Май». В той же час, багатолюдні першотравневі демонстрації ніколи не були лише політичними акціями – це була нагода зустрітися з друзями, відпочити разом зі своїм робочим колективом, зібратися за спільним столом чи виїхати на природу. Після перебудови всенародний день трудящих став називатися Святом весни і праці, а демонстрації на вулицях сіл і міст як всезагальне явище припинилися. Проте традиція глибоко вкорінилася в народній свідомості – і донині для більшості людей цей день залишається символом весняної радості, оновлення і надій на майбутнє.
   Отож свято Першого Травня дуже багатогранне: воно має свої особливості у різних національностей, має різні витоки, по-різному трактується і відзначається. Але ці святкові дні завжди пов’язані зі змінами на краще – чи то стосується погоди, чи покращання умов життя, чи нових особистих починань. Першотравневі вихідні дарують нам можливість насолодитися першими теплими днями в колі близьких людей. Тож Громадський рух «Разом із тобою» бажає Вам радісних свят, нових планів і наснаги для їх здійснення!

10% мешканців Київщини позбавлені медичної допомоги через її високу вартість

За даними проведеного Головним управлінням статистики у Київській області опитування населення, лише 27% мешканців Київщини оцінює стан свого здоров’я як «добрий». Дві третини вважають свій фізичний стан «задовільним», а кожен 18 – «поганим».

29% опитаних мають хронічні захворювання або проблеми зі здоров’ям. З них 33% страждають від гіпертонії і 29% мають хворе серце. Крім того, поширеними виявилися артрит і артроз (14% опитуваних), виразка шлунку або 12-палої кишки (10%), десята частина мешканців Київщини потерпає від мігрені чи частого головного болю, а 7% мають хронічний бронхіт.

 В контексті 24-ої річниці Чорнобильської трагедії зауважимо, що переважна кількість (81%) опитаних на Київщині громадян переконані, що аварія на ЧАЕС та її наслідки тією чи іншою мірою вплинули на стан їхнього здоров’я. Кожна шоста особа вважає, що ця катастрофа не відбилася на її здоров’ї, а 3%, напроти, відповіли, що серйозно постраждали.

Результати опитування щодо оцінки населенням рівня доступності окремих видів медичної допомоги у 2009 році зайвий раз підтвердили той факт, що нинішня мережа державних лікарняних та поліклінічних закладів неспроможна в повній мірі задовольнити попит громадян на безоплатні медичні послуги. Із загальної кількості тих, хто повідомив, що за попередні 12 місяців лікувався у лікарні, 88% самостійно купляли медикаменти, 63% харчувалися власним коштом, у 41% випадків пацієнти змушені були брати до лікарень власну постільну білизну. І лише 12% опитаних не привозили з собою нічого із перерахованого.   

Громадський рух «Разом із тобою» вже писав про те, що лікарні Київської області перебувають сьогодні у вкрай незадовільному стані, лікарі не отримують нормальної соціальної підтримки і гідної заробітної плати. Тож аби отримувати належне медичне лікування в першу чергу ми маємо потурбуватися про те, щоби медицина була захищена.

А вирішення проблем галузі, як вже наголошував Громадський рух «Разом із тобою»  можливе лише за умови реформування системи медицини в цілому, і ініціювати це можна тільки виступивши спільно, за підтримки місцевих та верховних органів влади а також громадських організацій.

ОСББ: відчутний крок до покращання у житлово-комунальній сфері?

МінЖКГ планує з 2015 року запровадити обов`язкове створення об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) у приватизованому житловому фонді. Так заявив заступник міністра з питань житлово-комунального господарства Олександр Мазурчак під час круглого столу у міністерстві житлово-комунального господарства, повідомляє УНІАН.
 Що таке ОСББ?
Якщо говорити про практику, то ОСББ, яке у багатьох країнах світу називають просто «кондомініум» - це чисті ліфти, наявність світла, ідеальні прибудинкові території, прозорі тарифи і можливість у будь-який час поскаржитися відповідальній за добробут жильців багатоквартирного будинку, особі.
 Офіційно ціль створення ОСББ - це  залучення громадян до участі не тільки у вирішенні питань впорядкування будинків та прибудинкової території, а й до повного самообслуговування та самофінансування житла. Об’єднуючись у кондомініуми, ми можемо самостійно розраховувати розміри внесків на утримання будинку та прибудинкової території, здійснювати контроль за надходженнями платежів мешканців за надані житлово-комунальні послуги у конкретному будинку, а також за раціональним використанням цих коштів.
 Створення ОСББ – справа непроста, однак може бути вигідною. Практика показує, що об’єднання співвласників – чи не єдиний варіант наведення порядку у будинку. Постійні перебої з подачею гарячої чи холодної води, слабке опалення, забудови прибудинкових територій, вимикання електрики набагато ефективніше вирішуються за посередництва відповідального представника будинку, аніж через ЖЕК.
 Ускладнене законодавство поки що заважало активному створенню ОСББ, тому Міністерство житлово-комунального господарства розглядає варіант спрощення реєстрації ОСББ, дозволивши його створення трьома жителями будинку і представником виконкому, який представляє 97% жителів будинку. Програма також передбачає втричі збільшити кількість ОСББ до 2015 року, а в будинках від 5 поверхів і вище довести кількість ОСББ до 70%. За даними МінЖКГ, станом на 1 січня 2010 року під управлінням ОСББ перебуває лише 13% житлових будинків в Україні.
 Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку – єдиний спосіб для власників житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку спільно володіти, користуватися, здійснювати управління будинком, а також утримувати свою власність у належному стані. Очолює об’єднання один з мешканців, що отримує зарплатню із загальних внесків за здійснення всіх необхідних розрахунків та вирішення поточних питань. В рамках державної Програми реформування житлово-комунального господарства до 2015 року планується створення системи підготовки управляючих багатоквартирних будинків. Вищим керівним органом ОСББ є загальні збори. На загальних зборах члени об’єднання здійснюють своє право вирішувати пов’язані з діяльністю об’єднання питання.
 ОСББ має достатньо широкий простір для вибору принципів господарювання. Так, воно може передати свій будинок на баланс та обслуговування будь-якій приватній чи відомчій житлово-експлуатаційній установі або ж залишити його в комунальному ЖЕКу, може укласти з ЖЕКом договори лише на деякі послуги, може самостійно проводити повне обслуговування житла, укладати прямі договори з "Київенерго" та "Водоканалом". Таким чином, ОСББ наближує мешканців до контролю за наданими послугами, дає змогу контролювати їх якість та у довготривалій перспективі – сприятиме розвиткові ринкових відносин у даній сфері.
 Крім того, у разі створення, ОСББ має право на отримання документів на право власності на прибудинкову територію, що законодавчо є невід'ємною частиною цілісного майнового комплексу – будинку, і на праві спільної власності належить власникам всіх окремих помешкань в будинку. Проте реалізувати це право фактично стає можливим тільки у разі створення об'єднання власників. Таким чином можна убезпечити себе від забудови у власному дворі.
 «Безперечно, створення ОСББ є кроком у правильному напрямку, адже в цьому випадку завдяки такому об’єднанню з’являється ефективний власник будинку, який забезпечує надання якісних житлово-комунального послуг укладанням угод з їх сумлінними та відповідальними виробниками, – вважає Дмитро Новицький, начальник державної житлово-комунальної інспекції у Київській області. - Саме таке об’єднання має здійснювати централізоване і відповідальне управління, якого потребує житловий будинок як цілісний механізм. 
 Згідно із чинним законодавством, разом із приватизацією помешкання у багатоквартирному будинку його власнику належить також і пропорційна частина усіх технічних приміщень. Таким чином, підвали, сходові площадки, технічні поверхи є спільною власністю мешканців будинку, яку вони можуть використовувати на власний розсуд, наприклад, здавати в оренду. Звісно, йдеться про ті приміщення, які можуть бути відокремлені та виділені в натурі, без комунікацій та за відповідним рішенням загальних зборів і погоджених проектних рішень. А кошти від оренди можуть піти на ремонт будинку чи облаштування прибудинкової території. 
 На жаль, треба констатувати, що на сьогодні комунальні підприємства, які експлуатують житловий фонд не є господарями житлових будинків, і зазвичай ставляться до своїх обов’язків досить безвідповідально. 
 На даний час в Київській області приватизовано більше 95% квартир, а це означає, що головна умова для створення ОСББ у більшості випадків є виконаною. Без сумнівів, існують серйозні перешкоди у створенні ОСББ у наші реалії: це і інертність громадян, і численні неточності у законодавстві, і небажання більшості органів місцевого самоврядування підтримувати створення таких об’єднань. Проте, не зважаючи на ці проблеми, на сьогоднішній день ОСББ не має рівноцінної альтернати за ефективністю способу управління будинком як цілісною структурою».
 Для стимулювання створення ОСББ передбачається створити спеціальний фонд для спільної участі держави і жителів у фінансуванні першого капітального ремонту житлового будинку, в якому створено або створюється ОСББ, а також створити консультаційні центри сприяння і підтримки ОСББ і керуючих компаній. Як повідомляє УНІАН, міністр з питань житлово-комунального господарства України Олександр Попов раніше заявив, що фінансову підтримку на капітальний ремонт або реконструкцію житлового фонду одержуватимуть тільки об`єднання співвласників багатоквартирних будинків або інші об`єднання з управління житловим фондом.
З грудня 2008 року працює консультаційний центр з питань створення та розвитку об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). Мета центру – допомога ініціативним групам, котрі хочуть створити ОСББ, а також вже існуючим ОСББ у вирішенні юридичних питань – оформлення документів, написання статуту, вирішення питань права власності на прибудинкові території тощо. Окремим напрямком діяльності центру стане просвітницька діяльність серед широких верств населення столиці, метою якої є поширення знань про можливості покращення житлово-комунальних послуг та розв'язання проблем прибудинкових територій шляхом створення ОСББ.
 - ОСББ є одним із механізмів самоуправління громади, що дозволяє їм самостійно вирішувати господарські та організаційні питання, - коментує ідею обов’язкового створення ОСББ керівник контрольно-ревізійної комісії громадської організації «Здорова Київщина», що входить до Громадського руху «Разом із тобою», Сергій Колишкін. - Громадський рух «Разом із тобою», як активне суспільне об’єднання виступає за реалізацію подібних проектів – ми переконані, що активна участь громади в управлінні і прийнятті рішень сприяє зміцненню добробуту і покращенню умов життя. Користь ОСББ та необхідність їх створення підтверджені позитивним досвідом інших країн, тому питання полягає радше в тому, наскільки готове суспільство сприйняти це нововведення. Адже разом із перевагами право власності накладає на людей також і тягар обов’язків та відповідальності.
Схема ОСББ ефективно працює лише в тому випадку, коли ґрунтується на чіткому усвідомленні громадою мети об’єднання і переваг співпраці. Крім того, в рамках ОСББ можуть виникати проблеми із заходами, що потребують значних коштів (наприклад, ремонт ліфтів), що їх мешканці будинку мають робити за власні гроші. Для вирішення цього питання на сьогодні урядом розпочата програма доопрацювання законів, що має на меті створення спеціального фонду для фінансової підтримки ОСББ у подібних ситуаціях. Якщо необхідні зміни і уточнення будуть внесені в законодавство, створення об’єднань співвласників значно спроститься і їх ефективність залежатиме вже від самих людей. Ми ж, в свою чергу, закликаємо всіх поставитися до цієї програми як до нагоди реально вплинути на свій життєвий простір і докласти всіх зусиль, аби отримати звідти якомога більше користі.

Козацьке місто на Унаві. Де відпочити у Фастові?

Громадський рух «Разом із тобою» продовжує серію матеріалів про маловідомі куточки Київської області, природа та історичні пам’ятки яких заслуговують на те, щоб присвятити їх відвіданню свій вихідний день. Цього разу ми пропонуємо до Вашої уваги принади Фастівщини.

Кожному українцю відомі такі міста, як Львів, Кам’янець-Подільський або Переяслав-Хмельницький, які щороку приймають тисячі туристів. Проте мало хто повною мірою знає, в наскільки колоритній та красивій країні ми живемо. Практично у кожному українському містечку є історичні місця, пам’ятки архітектури чи природні утворення, що заслуговують на увагу. Часто люди віддають перевагу домашнім посиденькам чи звичним заняттям, не знаючи, які краєвиди оточують їх з усіх сторін. Причина часто полягає у занедбаному стані, що в ньому через безвідповідальність місцевої влади перебуває безліч унікальних історичних пам’яток. Крім того, для прийому туристів необхідна розвинена туристична інфраструктура: комфортні готелі, сучасні дороги, якісні і доступні заклади харчування.

Не обійшла стороною проблема недофінансування і бездушного ставлення чиновників і славне козацьке місто Фастів, що на річці Унаві. Історія Фастівщини сягає глибокої давнини і бере початок із населення краю первісними людьми, які жили на Фастівщині 20-25 тис. років тому, в епоху Палеоліту. По вул. Комарова під час будівництва загальноосвітньої школи № 4 було знайдено стоянку первісної людини — мисливців на мамонта та дикого коня. Пізніше тут межували території двох великих східнослов'янських племен - князівств древлян і полян. Свідками тих часів є пам’ятки археології: городища та кургани скіфської доби, поселення римського періоду, давньоруські поселення. Історичний шлях міста тісно пов’язаний з долею матері городов руських. У стародавні часи саме територією нинішньої Фастівщини проходили кордони Київської землі. Перша літописна згадка про Фастів 1390г. В 15ст. розграблений в результаті набігів татар. Потім знову став заселятися. Піднесення політичного і економічного життя наприкінці 17 на початку 18 ст. відбулося завдяки полковнику Семену Палію. Саме при ньому козацький устрій на правому боці Дніпра набув, за свідченням істориків рис державного утворення, а ця територія з чітко означеними кордонами мала назву " Палієва держава".

 У Фастові є чимало цікавих місць, які варто побачити туристу: це і величний фастівський костел, і Покровська церква із старовинною дерев’яною дзвіницею ще з часів Семена Палія, краєзнавчий музей, багатий на експонати про фастівську минувшину, музей на колесах, присвячений подіям української революції 1917-1919 років та, зокрема, історичному договору про злуку українських земель, підписаному у Фастові, прекрасний парк „Молодіжний”, який лише потребує відновлення та нормального догляду, історична місцина на околиці Фастова під назвою – дуб Семена Палія, дерев’яні храми Фастівщини, монастир в с. Томашівка, музей видатного композитора Кирила Стеценка у с. Веприк та чимало іншого. 

 В першу чергу відвідайте два чудових зразки культових конфесій, які, безперечно, зацікавлять будь-якого гостя міста. Тризубну Покровську церкву, споруджену в 1740 році, один із шедеврів української дерев’яної архітектури, пам’ятка національного значення, та римо-католицький костел Воздвиженя Святого Христа, що є ретроспективним зразком архітектурни початку ХХ ст. 

Костел збудований у 1911 р. У центрі міста за проектом архітектора Домбревського. Побудований костел в романо-готичних формах, характерних для архітектурних споруд останньої чверті XIX століття. На фундаменті з бутового каменю зведено стіни з жовтого цегли. Конструкції даху були виготовлені з сосни та покриті зеленою і червоною черепицею. В інтер'єрі храму одразу привертають увагу галерея, хори, підлога, стрункі пілястри та колони з пишними капітелями. Головний, західний, фасад увінчують дві башти, між якими розташований центральний вхід в костел. Над входом - велике кругле вікно ( «троянда»), традиційний елемент готичних храмів. На фасаді розміщена скульптура єпископа і сюжетна композиція «Христос благословляє дітей». Костел має істотну особливість: західний фасад споруди асиметричний. Асиметрія проявляється в усьому: елементами декору, формами вікон і т. д. Дві його башти однакові в плані, зовні абсолютно різні. Південна майже вдвічі вище північної, чотирикутна по всій висоті, з наскрізними спареними арками у верхній частині. Висота вежі - 43м, стіни побудовані з білої київської цегли, цоколь із граніту з Шепетівки, маєтку графа Юзефа Потоцького, а дерево на дах парафія отримала з славутицьких лісів князя Сангушки. Зелену глазуровану черепицю Станіслав Шептицький замовив у Влоцлавку. Вражає гармонійність архітектурних форм і скульптурних групп, які майстерно переплітені у єдиний ансамбль. Усередині храму вас огорне відчуття святості, спокою, визнання істинних цінностей людського життя.

 Покровська церква, класичний український тризрубний храм, стоїть на берегу Унави. Хоч вона й виглядає скромною попелюшкою на тлі знаменитого фастівського костелу, саме її неодмінно включають в усі хрестоматії як шедевр національної архітектури. На жаль, її верхи вкриті тепер не гонтом, а бляхою, але навіть це не псує враження від старовинного храму дивовижно гармонійних пропорцій. Окремо стоїть дзвіниця, ровесниця церкви, але виглядає вона старішою і потемнілою. Справа у тім, що кілька років тому Покровська церква горіла - на щастя, її ретельно відновили. А от дзвіницю, напевно, не зачепив ані вогонь, ані ремонт.Покровську церкву ще називають "Палієвою" - за легендою, її заснував вищезгаданий козацький полковник Семен Гурко на прізвисько "Палій, який провів останню частину свого бурхливого життя Палій у своєму улюбленому Фастові.

 Не оминіть своєю увагою також і Державний краєзнавчий музей. Його експозиції складаються з пам’яток археології, речей мистецтва, картин, що розповідають минуле Фастівщини, також представлена незвичайна галерея птахів, які населяють цей край. Цей поверх обов’язково сподобається вашим дітям. Тут також функціонує галерея заслуженого художника України М.Ф.Сліпченко, яка щорічно поновлюється. Відмінною ознакою діяльності Фастівського музею є наголос на археологічному і народознавчому вивченні краю, проведення конференцій, круглих столів, дискусійних клубів на різні теми, він плідно співпрацює з науковцями інститутів археології, історії, мистецтвознавства. Музей розташований в приміщенні колишнього банку. Не дивлячись на те, що будівля перебував у напівзруйнованому стані співробітники музею зраділи, оскільки експозицію музею і фонди буде розташовано не в будь-якому вивільненому приміщенні, а в історичній споруді кінця ХІХ ст. - пам'ятці цікавого періоду в житті Фастова, що характеризувався певним піднесенням у промисловості, економіці і культурі. Будинок цей засвідчує вишуканий смак його будівельників. Він є красою історичного центру Фастова і відповідає всім вимогам щодо його нинішнього практично-функціонального призначення.

 Фастів – це місто з крилатою козацькою славою, відоме в Україні як місто залізничників; в 1995 році його було прийнято до ліги історичних міст України. Як ви бачите, цей важливий вузол Південно-Західної залізниці і промисловий центр має чим пишатися. Нехай влада ще й досі не зуміла привести його інфраструктуру до належного стану, проте це не привід відмовлятися від задоволення наблизитися до історичного минулого свого краю. Що ж до долі самого сучасного Фастова, то певні надії на модернізацію міста пов’язуються з його майбутньою реконструкцією та з перенесенням звідти пам’ятника Леніну та встановлення на тому місці саме фастівського символу. 

 Громадський рух «Разом із тобою» бажає Вам яскравого відпочинку і приємних відкриттів!

24-ій річниці катастрофи на ЧАЕС присвячується

Аварія на Чорнобильській АЕС, що трапилася 24 роки тому на півночі Київщини, розцінюється як найбільша в своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за прийнятою кількістю загиблих і постраждалих від її наслідків людей, так і за економічними збитками. Наслідки цієї планетарної екологічної трагедії для жителів однієї з найбільш постраждалих Київської області спеціалісти і досі не можуть оцінити. Масштаби катастрофи дуже серйозні - було забруднено територію площею 160 тисяч квадратних кілометрів. Викид радіації був таким потужним, що призвів до загибелі дереа поряд із АЕС на території близько 10 км. В такій ситуації Київ з усіма прилеглими містами і містечками як прилегла до джерела вибуху територія був уражений інтенсивними радіоактивним випадами.

Приблизно о пів на другу ночі 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС стався викид, що повністю зруйнував реактор. Будівля енергоблоку частково обрушилася, при цьому загинуло дві людини. В різних приміщеннях і на даху розпочалася пожежа. Внаслідок цього залишки активної зони розплавилися. Суміш із розплавленого металу, піску, бетону і часточок палива розтеклася по підреакторних приміщеннях. В результаті аварії стався викид в оточуюче середовище радіоактивних речовин. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, Східною Європою і Скандинавією, приблизно 60% радіоактивних опадів випало на території Білорусі. Більша частина стронцію і плутонію випала в межах 100 км від станції, оскільки вони вміщувались в основному у більш великих частках. Радіаційний фон на Київщині збільшився в сотні раз.

Найбільші дози випромінення отримала приблизно 1000 чоловік, що знаходилися поряд із реактором у момент вибуху і брали участь в аварійних роботах у перші дні після нього. Ці дози у ряді випадків виявилися смертельними. Безпосередньо під час вибуху на четвертому енергоблоці загинула лише одна людина, ще одна померла вранці від отриманих травм. Згодом у 134 співробітників ЧАЕС і членів рятувальних команд, що знаходилися на станції під час вибуху, розвинулась променева хвороба, 28 з них померли протягом наступних трьох місяців. Віддалені наслідки опромінення, виявлені за наступні 15 років, стали причиною загибелі від 60 до 80 людей.

Іноді жертвами трагедії вважають не лише громадян, померлих одразу після аварії, але і мешканців прилеглих областей, що вийшли на першотравневу демонстрацію, не знаючи про аварію. За таким підрахунком, чорнобильська катастрофи значно перевищує атомне бомбардування Хіросіми за числом постраждалих. Протягом наступних років як в Україні, так і в Білорусії дуже високою була дитяча смертність, також різко підвищилася кількість новонароджених із синдромом Дауна.

В 1990-1998 роках було зареєстровано більше 4000 захворювань на рак щитовидної залози серед тих, кому на момент аварії було менше 18 років. Враховуючи низьку вірогідність захворювання в такому віці, частину з цих випадків вважають прямим наслідком опромінення. Експерти Чорнобильського форуму ООН вважають, що кількість захворювань на рак щитовидної залози буде зростати ще протягом багатьох років.

У містах основна частина небезпечних речовин накопичувалась на рівних ділянках поверхні: на галявинах, дорогах, дахах. Під дією вітру і дощів, а також в результаті діяльності людей, ступінь забруднення сильно знизився і зараз рівні радіації в більшості місць повернулись до фонових позначок. У сільськогосподарських областях в перші місяці радіоактивні речовини опадали на листі рослин і на траві, тому забрудненню підлягали травоїдні тварини. Рівні забруднення в сільськогосподарських районах значно знизилися, однак в деяких регіонах кількість цезію в молоці все ще може перевищувати допустимі значення.

На сьогодні (і протягом найближчого десятиліття) найбільшу небезпеку являють ізотопи стронція і цезія з періодом напіврозпаду близько 30 років. Найбільші концентрації цезію-137 виявлена в поверховому шарі грунту, звідки він потрапляє в рослини і гриби. Забрудненню також підлягають комахи і тварини, котрі ними харчуються. Радіоактивні ізотопи плутонію і амерцію зберігається в грунті протягом сотен, а, можливо, і тисяч років.

Зведений над четвертим енергоблоком ЧАЕС саркофаг поступово руйнується. Небезпека, в разі його обрушення, загалом вимірюється тим, наскільки багато радіоактивних речовин знаходиться всередині. За офіційними даними, ця цифра досягає 95% від тієї кількості, яка була на момент аварії. Якщо ця оцінка вірна, то зруйнування саркофагу може призвести до дуже великих викидів. В березні 2004 року Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проектування, будівництво і ввід в експлуатацію нового саркофагу для ЧАЕС. Переможцем тендеру в серпні 2007 року була визнана компанія NOVARKA, спільне підприємство французьких компаній Vinci Construction Grands Projets та BOUYGUES.

Згідно з телефонним опитуванням населення, більше 80% українців вбачають в сьогоднішньому Чорнобилі, половина опитаних вважає аварію на ЧАЕС екологічною катастрофою, а четверта частина – трагедією українського народу. Лише 5,4% опитаних вважають Чорнобильську катастрофу подією, що втратила актуальність, інші ж переконані, що вона залишається серйозною загрозою для здоров’я населення. Більше 80% українців вважають, що сьогодні недостатньо фінансуються програми по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Навіть через 23 роки, що минули з моменту наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції наслідки її не подолані. Сьогодні залишаються близько 5 мільйонів забруднених територій, - коментує наявний стан речей Валерій Петрович Кондрук, лідер Громадського руху «Разом із тобою». - Близько одного мільйону гектарів землі сільськогосподарських угідь потребують реалізації, а повернення в господарське використання - більше 130 тисяч гектарів. Я переконаний, що основним соціальним пріоритетом державної політики щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи має стати саме екологічне оздоровлення радіоактивно забруднених територій».

Збережи зір своєї дитини

В Білій Церкві пройшла благодійна акція «Рівний доступ до зору» для дітей сільських шкіл Київської області

Щохвилини в світі сліпне дитина. Кожної хвилини ще одне дитя не може більше бачити світла і фарб. Ця страшна тенденція набирає обертів, і фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я прогнозують, що до 2020 року дітей, що житимуть у цілковитій темряві, буде вже 2 мільйони.

24 квітня у Білій Церкві Громадська організація «Освітянська трибуна», що входить до Громадського руху «Разом із тобою» та Всеукраїнська асоціація дитячих офтальмологів провели благодійну профілактичну діагностику зору серед учнів сільських шкіл Київської області. Акцію, покликану стати на заваді збільшенню сліпоти та хвороб зору серед наших дітей.

Юних пацієнтів у Білій Церкві в суботу оглядали висококваліфіковані лікарі відділення Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» на чолі з головним дитячим офтальмологом МОЗ України Юрієм Баріновим та на базі обласного санаторію-профілакторію «Гармонія» Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (головний лікар Ігор Лютий). Акція проходила протягом усього дня і за цей час більше дев’яноста діточок пройшли огляд, а їхні батьки отримали консультації щодо стану їхнього зору. На жаль, за результатами огляду лікарі отримали невтішні висновки. Так, серед оглянутих дітей, що приїхали сюди із сіл Київської області, 5% потребували хірургічного втручання, більше 60% - окулярної корекції зору, 30% потребували подальшого лікування, і тільки 3% дітей були справді здоровими….

- Нинішня наша акція проводиться в рамках реалізації глобальної всесвітньої програми «Зір-2020, право на зір», – розповідає Барінов Юрій Вікторович, Головний дитячий офтальмолог Міністерства охорони здоров'я України, кандидат медичних наук, завідувач відділенням дитячої офтальмології та мікрохірургії ока НДСЛ «ОХМАТДИТ». – Сьогодні ситуація, що склалася навколо проблем зору у дітей в Україні, вкрай невтішна. Так, близько 10 000 наших дітей – інваліди зору, майже тисяча дітей сліпі на обидва ока і близько 2,5 тис. – на одне.

Одначе у разі вчасної діагностики проблем зору 80% дитячої інвалідності може бути вилікувано! Втім, дефіцит медичних кадрів робить це практично неможливим. На всю Україну ми маємо лише 661 дитячого офтальмолога, що негативно впливає в першу чергу на віддалені регіони.

Стосовно Київщини, то тут ситуація схожа: з 25 передбачених державою посад дитячих офтальмологів зайняті лише 15. А очна дитяча захворюваність має стійку тенденцію до зростання. Так, нині 329 дітей Київщини є інвалідами зору.

Наша сьогоднішня благодійна акція спрямована на діагностику зору дітей з сільських районів Київської області. Завдяки невтомній енергії таких людей, як Наталія Клокар, голова Громадської організації «Освітянська трибуна» і Ігор Лютий, головний лікар санаторію-профілакторію, цей захід є вже третьою великою профілактичною перевіркою дітей в цьому році.

- В Білій Церкві ми не маємо стаціонарного офтальмологічного відділення – лише поліклінічне. Працює 4 дитячих окулісти, що не дозволяє приділити увагу усім дітям, вчасно виявити патології та хвороби, а це призводить до стрімкого зниження зору і сліпоти, – погоджується Лютий Ігор Михайлович, лікар-офтальмолог вищої категорії, головний лікар санаторію-профілакторію «Гармонія» КОІПОПК. – Сьогодні разом із громадською організацією «Освітянська трибуна», що входить до Громадського руху «Разом із тобою», та Всеукраїнською асоціацією дитячих офтальмологів ми надаємо дітям ту допомогу, якої вони потребують. При чому, діти приходять не просто на профогляд, а на висококваліфікований офтальмологічний консультативний прийом. Як ви можете бачити, ми оглядаємо їх за допомогою найсучаснішого діагностичного офтальмологічного обладнання, що дозволяє провести ранню діагностику патологій органів зору за допомогою безконтактних методів. Тож батьки можуть бути впевнені у точності лікарських висновків. За результатами огляду ми направляємо пацієнтів із найскладнішими випадками до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ», відділення дитячої офтальмології та мікрохірургії ока. Решта батьків, чиї діти також потребують лікування та корекції зору, отримують від наших спеціалістів всі необхідні рекомендації.

- Не все має робитися за гроші! Прикладом такого підходу є і сьогоднішній благодійний суботник, задля якого професійні лікарі добровільно віддали свій вільний час людям, що потребують їхньої поради, – резюмує Клокар Наталія Іванівна, голова Громадської організації «Освітянська трибуна», ректор КОІПОПК. – Під час нашої минулої акції ми проводили офтальмологічний огляд дітей Богуславщини. Тоді протягом двох днів було оглянуто понад 200 дітей, із яких 4 % мали тяжкі вроджені патології, а більше половини потребували корекції зору, але навіть не знали про це.

Ми будемо проводити такі огляди й надалі, наступну акцію плануємо у Іванківському, Згурівському і Яготинському районах, адже вони віддалені від Києва і потребують особливої уваги.

«Освітянська трибуна» стала одним із ініціаторів заходу, оскільки ми впевнені, що громадські організації мають стимулювати позитивні зрушення у суспільстві. Не збираючись зупинятись на окремих заходах, ми прагнемо дати поштовх до подальшої спільної праці громадських об’єднань на Київщині.

Впевнена, зміни в суспільстві мають бути ініційовані знизу, народжуватись згуртованою і активною громадою. Головним принципом нашої організації, відповідно до якого проводиться і сьогоднішній захід, є «Рівний доступ до якісного життя». І це гасло стосується не тільки здоров’я, але й освіти, культури тощо. Сьогодні нам необхідно докладати всіх зусиль, аби люди не були відірвані від необхідної їм допомоги через брак коштів чи проживання у віддаленому районі.

ОЗНАКИ ПОГІРШЕННЯ ЗОРУ ДИТИНИ, ЯКІ МОЖНА ПОБАЧИТИ САМИМ Офтальмологи надали для журналістів Громадського руху «Разом із тобою» поради щодо ознак погіршення зору дитини, які батьки можуть помітити самотужки:

1) Сльозливість, свербіж, почервоніння – всі ці симптоми у певних випадках призводять до тяжких ускладнень, навіть до сліпоти;

2) Дитяча глаукома майже у 100% випадків є вродженою, тому треба стежити за зором тих дітей, в кого від народження великі очі, адже це часто призводить до розтягнення рогівки і має своїм наслідком проблеми з очима;

3) Якщо батьки помічають, що дитина підсідає ближче до телевізора, часто моргає, тре очі, якщо є часті зауваження вчителів з приводу неуважності, то все це часто свідчить про відхилення зору дитини від норми і потребує консультації лікаря;

4) Ще один спосіб самостійної перевірки зору від лікарів - на фотографії зі спалахом червоні зіниці свідчать про здоров’я очей.
І ще один факт – згідно з нормативами МОЗ України дітям до 9 років робота з комп’ютером рекомендована не більше 5 хвилин на день, а в навчальних закладах навіть учням 11-12 класів дозволяється заняття на комп’ютерах протягом не більше 25 хвилин.

Хто палить на Київщині?

«Мінздрав попереджає, куріння – це отрута» - так співали ще за радянських часів в улюбленому усіма мультику  «Острів скарбів». Сьогодні про це говорять набагато більше – на бігбордах, на пачках цигарок, однак ми, навіть відчуваючи на собі згубність цієї звички, не кидаємо палити. Курців в Україні не меншає, більше того, нині вона посідає друге місце в світі за кількістю людей, що палять.

 За оприлюдненими Головним управлінням статистики у Київській області даними, опитування щодо самооцінки населенням стану здоров’я, у 2009 році виявилося, що шкідливу звичку курити мають 17% мешканців київської області у віці від 12 років. З них більше половини палять більше 16 років, третина – 6-15 років, восьма частина курить менше 5 років. Майже половина опитаних (47%) викурюють 16-20 сигарет на добу, третина – 6-10, 9% - більше 20, 6% - 11-15 штук і 7% вистачає від 1 до 5 сигарет на добу.  

«В той час, коли весь цивілізований світ активно бореться з курінням, серед українців мода на сигарети не проходить, - висловлюється керівник контрольно-ревізійної комісії громадської організації «Здорова Київщина», що входить до Громадського руху «Разом із тобою», Сергій Колишкін. - Про шкоду паління говорять по телевізору, пишуть у пресі і попереджають на пачках з цигарками. На згубності цієї звички вперто наголошують лікарі і численні наукові дослідження, згідно з якими на нашій планеті раз на п’ять секунд одна людина помирає від хвороб, викликаних курінням. Але, не зважаючи на жахаючу статистику, що доводить безперечну шкоду паління, люди продовжують триматися на свою небезпечну звичку».

 Подолати масову моду на куріння можливо лише за умови відповідального ставлення до свого здоров’я. Давайте вже сьогодні докладемо всіх зусиль, аби наступне покоління сприймало тютюн як отруту, а паління – як безвідповідальність відносно себе і оточуючих, а не як невід’ємну частину повсякденного життя.

«Маленька Швейцарія» Київщини

Громадський рух «Разом із тобою» продовжує серію матеріалів про туристичні маршрути Київщини, мандруючи якими Ви не пошкодуєте про згаяний час. Цього разу ми запрошуємо Вас на Богуславщину – мальовничий куточок в долині річки Рось, оточений густими лісами і гранітними скелями, вік яких складає майже 2 млрд років. Тут виросла легендарна Маруся Богуславка, знаходили натхнення Тарас Шевченко і Іван Нечуй-Левицький, зустрів кохання свого життя Шолом-Алейхем.

Давнє містечко Богуслав розташоване за 183 км від Києва, звідси недалеко до Канева і Корсуня. Місцеві жителі по праву гордяться не лише розкішними краєвидами, але й давніми історичними пам’ятками. Ніхто точно не знає, коли виник Богуслав, але згідно з Іпатієвським літописом в 1032 році він вже згадується як важливий оборонний пункт Київської Русі, що його, за деякими даними, заснував князь Ярослав Мудрий. Однак люди оселялись тут задовго до того часу, що підтверджують численні знахідки – римські монети і залишки давньоруського городища. 

Саме тому ми радимо в першу чергу відвівати Богуславський краєзнавчий музей, що зберігає унікальні експонати всіх епох, починаючи з палеоліту. Музей має багато рівнів, кожен з яких презентує певну історичну добу. Нижній поверх облаштований у вигляді печери кам’яного віку, де знаходимо бивні мамонта, муляж голови мамонта, гребінь Ундини та багато інших пам’яток давніх часів. Далі піднімаємося у зруб Богуславського замку початку ІІ тисячоліття нашої ери. Історичні події XVI — XVII століть представлені козацькими реліквіями; а от зала XVIII століття знайомить відвідувачів із побутом українського села: в макетах тут відтворені криті соломою мазанки із господарськими будівлями, типові коловороти і прясла. І так поступово, кімната за кімнатою, перегортаємо сторінки історії Богуславщини.

Далі пройдіть до найдавнішої будівлі міста – «Кам’яниці», зведеної у 1726 році. В дореволюційні часи тут розміщувалась релігійна єврейська школа хедер, після революції – клуб для глухонімих, під час війни – гестапо, а за радянських часів – музей комсомольської слави. Зараз в «Кам’яниці» триває облаштування Музею народних промислів, що міститиме зразки декоративно-прикладного мистецтва краю.

У с.Чайки, що поблизу Богуслава, розташована одна з численних місцевих святинь – Свято-Миколаївська церква, в якій вінчаються жителі всього району. Це зовсім новий храм, збудований на місці давньої козацької церкви, яка згоріла 15 років тому. Тут діє чоловічий монастир, а сама будівля розташована поблизу мальовничого гаю, на схилах якого б’ють цілющі джерела. В самому місті з ХІХ ст. збереглося три дерев’яні церкви, в т. ч. Троїцька, що є зразком пізнього класицизму.

Навпроти Будинку культури м. Богуслав розкинувся парк, який місцеві жителі любовно кличуть «островом» - мілководна Рось тут протікає між кам’яними глибами, що справляє враження «Карпат у мініатюрі». Рельєф тут дуже оригінальний і особливий –  гранітні скелі, рівнини, водні каскади, занесені до Червоної книги рослини. Панорамний вид на місто відкривається з гори Мар’їний стрімчак, на схилах якої городяни влітку справляються весілля.

Природа Богуславщини ніби створена для недільного відпочинку від міської метушні – спокій, краса рідної землі, привітні люди. “Не знаю, чи зробив Богуслав з мене письменника, але те, що в Богуславі я вперше відчув, як за спиною в мене прорізуються крила і вперто розривають мій піджак,— це очевидно”,— зізнавався у листах Шолом-Алейхем. Ті, хто приїжджають на цю землю, називають Богуславщину “маленькою Швейцарією” за її тиху, врівноважуючу красу. Для гостей на берегах Росі побудовано кілька баз відпочинку. Коштує будиночок приблизно 60 — 80 гривень з людини на добу, хоча можна пожити і в наметовому містечку. Завзяті рибалки тут теж знайдуть собі заняття до серця.

Богуславщина здавна славилася своїми майстрами народних промислів — тут жили й працювали талановиті гончарі, вишивальниці, ткалі, ложкарі, килимарі. Тут часто проходили гучні ярмарки. В цьому багатому лісами краї виготовляли навіть козацькі чайки. До слова, історія каже, що більшість богуславських міщан у часи Хмельниччини покозачилися. А 1620 року місто дістало Магдебурзьке право та герб.

Тут можна купити готові вироби або зробити замовлення. А можна спробувати й самому щось витворити, скориставшись допомогою місцевих умільців, котрі проводять для гостей своєрідні майстер-класи. Можете спробувати вирізати з дерева ложку чи відкрити для себе нюанси роботи вишивальною голкою.

Порада для киян: найзручніше дістатися до Богуслава з Подолу  - на автобусній станцій біля метро «Контрактова площа» можете сісти на прямий маршрут «Київ-Богуслав».Їхати доведеться більше двох годин, проте можете бути переконані, що цей день не буде схожим на інші! Громадський рух «Разом із тобою» бажає Вам приємного відпочинку!

Міжнародний день Землі на Київщині

22 квітня – день Землі, засновником якого вважається Джон Стерлінг Мортон, що запропонував у 1872 році призначити щорічний день, присвячений озелененню навколишньої території. Офіційно Всесвітній День довкілля був установлений Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй у 1972 р., щоб відзначити відкриття Стокгольмської Конференції по темі "Довкілля людини". У цей же день була заснована й UNEP - Екологічна програма ООН, яка зараз і є основним організатором та ідеологом Дня Землі.

Головною метою цієї всесвітньої акції є привернення уваги суспільства і кожної людини планети до проблем Землі і навколишнього середовища, заохочення до відповідального ставлення до довкілля, подання прикладу підтримки чистоти і порядку. За традицією в цей день люди займаються благоустроєм і озелененням своїх дворів та вулиць.

Задум отримав підтримку і вже в 1872 році було висаджено біля мільйона дерев. Традицію проведення Дня Землі було продовжено молоддю США та підтримано дітьми інших країн. В 1990 році учасниками Дня Землі стали 200 млн. людей із 141 країни світу. За повідомленнями зарубіжних ЗМІ, в різних країнах світу в цей день організовуються найрізноманітніші заходи і акції. Це конференції, виставки, закриття автомобільного руху на центральних вулицях великих міст, прибирання території і посадка дерев.

Приємно відзначити, що Україна теж приєднується до цієї всесвітньої традиції. Зокрема, днями на нашій рідній Київщина в рамках відзначення Дня довкілля відбулася акція «Посади своє дерево». Працівники органів місцевого самоврядування, представники громадських організацій, учнівська та студентська молодь саджали дерева на території всієї області. Також в нас планується масштабне відзначення Дня Землі, протягом якого всі охочі зможуть стати учасниками яскравих акцій, присвячених охороні навколишнього середовища та піклуванню про своє місто.

Сьогодні зусиллями вчителів свято стає все зрозумілішим і ближчим за своїм змістом і школярам. Під керівництвом педагогів в цей день проходять зустрічі з представниками місцевої влади з питань екологічної ситуації у місті, селі, проводяться уроки на екологічні теми, влаштовуються  конкурси, змагання юних природолюбів. Як і дорослі, діти відзначають цей день посадкою дерев, кущів, прибиранням шкільного подвір'я, парків, скверів. 

Київський обласний Громадський рух «Разом із тобою» з радістю відмічає долучення Київщини до міжнародного екологічного заходу і бажає всім її мешканцям провести цей день з користю для себе і довкілля. Згадаймо про покладену на кожного з нас відповідальність за світ, в якому ми живемо, і намагаймося про це не забувати!

Кондрук Валерій Петрович: «Управлінські рішення в освіті мають бути ініційовані знизу»

Багатьом із нас знайома ситуація, коли нове керівництво, приходячи до управління будь-де: чи то в школі, чи то на фірмі, чи у владних структурах, намагається оновити усталений склад речей, перебудувати усе наново, зробити по-іншому.

Однак далеко не завжди, запропоновані поспіхом рішення є справді тими, що сприяють розвитку. А в нашій практиці, так найчастіше стається навпаки: нова мітла, що мете по-новому, вимітає з хати не тільки зайве, але й роками ретельно вибудовувані, працюючі і ефективні схеми.

На минулому тижні вкотре виникла дискусія навколо доцільності виведення з-під порядкування Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів Гуманітарно-педагогічного коледжу. Для того, щоби ввести читача у суть справи, викладемо коротку історію.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ

Гуманітарно-педагогічний коледж Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів розпочав свою діяльність як філія Переяслав-Хмельницького педагогічного училища в 1985 році, як самостійний навчальний заклад - Білоцерківське педагогічне училище - з 1986 року.

У 1999 році на базі Білоцерківського педагогічного училища було створено Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, а училище реорганізовано у структурний підрозділ інституту – педагогічне училище КОІПОПК (наказ Управління освіти Київської обласної державної адміністрації "Про заходи щодо виконання розпорядження облдержадміністрації від 28.05.1999 р. № 276" від 07.06.1999 р. № 148).

Сьогодні заклад має статус Гуманітарно-педагогічного коледжу Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (лист МОН України від 04.11.2004 р. № 1/1-5603).

У липні 2006 року створено навчально-виробничий комплекс "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди – Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів" (наказ МОН України від 04.07.2006 р. № 507), що дав можливість впровадження системи ступеневої підготовки фахівців у Гуманітарно-педагогічному коледжі КОІПОПК.



ЛІДЕРСЬКИЙ ПУЛ

З 1999 року Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів очолює ректор Клокар Наталія Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент. Цю жінку характеризують такі якості, як наукова передбачливість, непересічні організаторські здібності, почуття відповідальності за розвиток закладу, плекання наукового потенціалу інституту, який вона очолює. Наталя Іванівна мудра, чарівна жінка, що ніколи не зупиняється на досягнутому, спонукає інших до постійного професійного зростання та наукового пошуку. Вона завжди дбає про професійний розвиток педагогічних працівників та освітян установ Київщини. Це - головний пріоритет її життя.

За її ректорства інститут отримав відзнаки та нагороди, так, визнанням його високого статусу стали золоті медалі одинадцятої і дванадцятої Міжнародної виставки «Сучасна освіта в Україні» у 2008 та 2009 роках.

Гутник Микола Іванович, викладач вищої категорії, викладач-методист, відмінник освіти України з 2000 року працює на посаді директора Гуманітарно-педагогічного коледжу КОІПОПК. За його участі у коледжі створено модель управління, до якої залучаються педагоги, студенти, батьки, громадські організації. Адже як Микола Іванович, так і Наталія Іванівна, розуміють, що процес модернізації освіти, оновлення управління має випереджати процеси розвитку вищого навчального закладу.

Нині Гуманітарно-педагогічний коледж КОІПОПК здійснює підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст" на базі повної та базової загальної середньої освіти (ліцензія МОН України АВ № 420242 від 17.09.2008 р.). У його структурі - два відділення, на яких готують спеціалістів за спеціальностями початкова освіта (основи інформатики), початкова освіта (англійська мова), початкова освіта (організатор спортивних секцій і клубів), образотворче мистецтво, соціальна педагогіка.



КАМІНЬ СПОТИКАННЯ

У березні-квітні 2010 року відповідними структурами обласної державної адміністрації був ініційований процес реорганізації КОІПОПК: прийняте рішення вивести коледж з-під підпорядкування обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Цікаво, що Гуманітарно-педагогічний коледж працював у складі КОІПОПК вже десять років, і результати роботи усіх більше, ніж влаштовували.

Свій хід керівництво Головного управління освіти і науки області мотивує неузгодженостями між статусом коледжу і Бюджетним Кодексом України. На думку керівників ГУОН, для того, аби законно функціонувати, коледж має стати самостійною структурою.

Аби почути думку освітян стосовно цієї ситуації 20 квітня керівництво Головного управління освіти і науки області на чолі з Віктором Бутником провело зустріч із колективом КОІПОПК, де поставило присутніх перед фактом ініціації створення окремої юридичної особи Гуманітарно-педагогічний коледж, для якої буде відведенаокрема лінія фінансування.

На зустрічі був також присутній Кондрук Валерій Петрович, лідер обласного Громадського руху «Разом із тобою» і почесний голова ГО «Освітянська трибуна».

Колектив Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів категорично не погодився із реорганізацією. Нині освітяни розцінюють цю ініціативу, як спробу нівелювати усі здобутки.

Адже, по-перше, запропоноване розділення тягне за собою необхідність пошуку нового приміщення, якого просто не існує. А у випадку, якщо коледж вийде з-під патронату інституту, але не отримає нового приміщення, виникає ситуація, коли перебування двох різних господарських суб’єктів на території однієї будівлі унеможливлює проведення розрахунків за ЖКГ-послуги.

А що найгірше – це тягне за собою втрату ліцензії для одного із фігурантів, адже існують чіткі норми, що регламентують площі, необхідні для функціонування того чи іншого освітнього закладу.

Другим аргументом освітян став той факт, що роки підпорядкованого КОІПОПК статусу значно покращили якість надання освітніх послуг студентам коледжу, а розділення такої освітньої моделі призведе до сильного погіршення наукового рівня роботи коледжу, втрати якості підготовки майбутніх фахівців, про що було відкрито заявлено під час зустрічі колективу інституту із начальником головного управління, Віктором Бутником.

А третім аргументом стало те, що на сьогодні існує ціла низка юридичних актів (в т.ч. рішення Київської обласної ради від 1999-го року), що регламентують діяльність коледжу саме як підпорядкованої КОІПОПК структури. Ці акти не відмінені і їх чинність ніхто ніколи не оскаржував.

Тож результат зустрічі освітяни розцінюють, як неоднозначний. Вже втретє обговорюється ця проблема, і втретє влада ставить колектив закладів перед питанням, виходу із якого не пропонує і не бачить сама.

ОСВІТА ОБИВАТИМЕ ПОРОГИ?

Аби врегулювати цю ситуацію громадський рух «Разом із тобою» та керівництво Громадської організації «Освітянська Трибуна» збирається офіційно звертатися до голови Київської ОДА, обласної ради з проханням втрутитися і не допусти руйнації закладу, який має гарні результати, і є справді інноваційним за своєю структурою і за змістом.

Крім цього, громадський рух «Разом із тобою» збираються звернутися до Верховної Ради України із проханням ініціювати прийняття окремого закону, що дозволить закладам післядипломної педагогічної освіти мати свої освітні структури.

- Прогнозувати наслідки, до яких може призвести розділення – дуже важко. – вважає Кондрук Валерій Петрович, почесний голова ГО «Освітянська Трибуна», лідер громадського руху «Разом із тобою». - Однак ми вважаємо, що у нас вистачить аргументів переконати парламентарів у необхідності закону про надання дозволу закладам післядипломної педагогічної освіти мати свої структури, заклади освіти всіх рівнів, що дасть можливість відпрацьовувати інноваційні технології на всіх рівнях освітньої ниви.

- Практика подібного співіснування освітніх закладів є унікальною. – додає Наталія Клокар, ректор Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, голова громадської організації «Освітянська Трибуна». – Це підтверджується і позицією зарубіжних освітян, які вже давно визнали, що така модель роботи коледжів (при інститутах) є найпрогресивнішою.

Сьогодні Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів став унікальним міжгалузевим освітянським інформаційно-освітнім центром. Адже на його базі проводяться спільно із обласними управліннями семінари, тренінги не тільки по лінії Головного управління освіти і науки області, а й для фахівців багатьох інших управлінь, таких, як: Управління з питань фізичної культури, спорту, Управління охорони здоров’я області, Управління з питань культури, Управління у справах сім’ї та молоді області, тощо. Для прикладу: цього ж дня на нашій базі відбувся семінар для батьків прийомних сімей, на якому були присутні також представники управління у справах сім’ї та молоді області, від яких захід отримав дуже схвальні відгуки.

- Ця подія, що відбулася сьогодні, є визначною для освіти Київщини: колектив, проаналізувавши рішення влади, не сприйняв його і відкрито про це заявив. – резюмує Кондрук Валерій Петрович. - Такий діалог корисний, адже управлінські рішення в освіті мають бути ініційовані знизу. Без вивчення думки людей подібні доленосні рішення можуть в один раз знищити багаторічні напрацювання.

Переконаний, що керівництво Головного управління освіти і науки області дуже плідно вивчить всі наведені на цій зустрічі аргументи і при ухваленні остаточного рішення буде зважати на них. Якщо цього не станеться, влада дуже нашкодить собі.

Адже, якщо вона пішла на діалог заради галочки чи звіту, і при цьому абсолютно проігнорує почуті думки, люди дуже швидко зроблять правильні висновки.

Київський обласний благодійний фонд «Милосердя і Здоров’я» передав медичну допомогу для жителів Київської області

У неділю 18 квітня благодійний фонд «Милосердя і Здоров’я», що входить до Громадського руху «Разом із тобою», спільно із благодійним фондом «Покрова» провів акцію з передачі медичної допомоги жителям Київської області.

В рамках козацького зібрання у Холодному ярі, що проходило на честь вшанування пам’яті козацьких гетьманів діяла благодійна місія організацій, і жителі різних куточків Київщини мали змогу отримати ліки.

- Ми передали благодійну медикаментозну допомогу людям у віці 55-65 років, для яких такими актуальними є проблеми травлення, а саме такі ліки надав нам Київський обласний фонд «Милосердя і здоров’я», - розповідає  Марія Іванівна Михайлова, голова наглядової ради благодійного фонду «Покрова», котра була присутня на заході. – Я впевнена, що подібні благодійні акції є надзвичайно важливими для нас, мешканців Київщини, адже сьогодні багато хто просто не має змоги придбати для себе необхідні речі. Разом із Київським обласним благодійним фондом «Милосердя і Здоров’я» в особі Галини Іванівни Якименкової, ми провели вже декілька різноманітних заходів, і ця співпраця на користь знедолених людей області була досить плідною.

Марія Михайлова також розповіла, що за участі обох фондів триває акція із передачі людям із обмеженими можливостями пересування новітніх візків американського виробництва, що їх обласний Фонд «Милосердя і Здоров’я» отримав від благодійної організації «Імануіл».

 Так, вкрай необхідні для людей, що не можуть рухатися самостійно, візки вже отримали жителька Києво-святошинського району Надія Довбньова, котра через спінальну травму впродовж 18 років не могла пересуватися самотужки. Передали візок Надії Марченко, що проживає у смт. Димер. Надія Іванівна страждає на церебральний параліч і зовсім не могла пересуватися вулицею. 

Також благодійники передали візок Володимиру Муляві, народному депутатові першого скликання, що через проблеми зі здоров’ям не міг продовжувати вести активний спосіб життя.

Громадський рух «Разом із тобою» планує не припиняти своєї благодійницької діяльності через фонд «Милосердя і Здоров’я». Адже ми не можемо сподіватися на розбудову розвиненого громадянського суспільства, проходячи повз людей, що потребують нашої допомоги.  

Висококваліфіковані офтальмологи перевірять зір школярів Київщини

Громадський рух «Разом із тобою» радий повідомити жителів Київської області про те, що 24 квітня на базі санаторію-профілакторію Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів висококваліфіковані офтальмологи проводитимуть безкоштовний консультативний огляд школярів Київщини.

Тож батьки Київської області зможуть перевірити зір своєї дитини, просто завітавши сюди. Перевірку школярів проводитимуть головний дитячий офтальмолог МОЗ України, кандидат медичних наук Барінов Юрій Вікторович разом із спеціалістами відділення Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охмадит».

Акція проводиться під егідою громадської організації «Освітянська трибуна», що входить до Київського обласного Громадського руху «Разом із тобою», спільно з Асоціацією дитячих офтальмологів України у рамках благодійного проекту з надання консультативної та лікувальної офтальмологічної допомоги дітям шкільного віку сільських регіонів Київської області.

Акція проходитиме за адресою: м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 37, корпус 3.   

Подробиці заходу і контактні телефони можна прочитати тут http://osvitatribuna.at.ua/.

Місто-Історія. Де відпочити у Переяслав-Хмельницькому

Громадський рух «Разом із тобою» продовжує свій цикл матеріалів, присвячених туристичним маршрутам Київської області, маршрутам одного дня.

Про Переяслав-Хмельницький не знає, мабуть, тільки лінивий. Добиратися туди досить просто - від Києва поїхати на Бориспіль, за містом повернути праворуч, на трасу «Київ Черкаси» і хвилин за 25 ви вже у Місті Музеїв, їх у Переяслав-Хмельницькому більше 20. А що вже 371 нерухомих пам'яток історії й архітектури українського народу – 371 – ми мовчимо.

Насправді, Переяслав-Хмельницький гідний того, щоби стати місцем відпочинку на вихідні, можливо, навіть не на один день. Навесні місто просто тоне у свіжій зелені, квітне білими вишнями, радує мальвами. Не дарма тут Тарас Шевченко написав свої найкращі твори, серед яких - «Заповіт», «Наймичка», «Єретик», «Кавказ», «І мертвим і живим». Тут жив та працював у Переяславському колегіумі Григорій Сковорода, тут він написав «Сад божественних пісень» та найвизначніше «Всякому городу нрав і права». Тут же, у Переяслав-Хмельницькому, Гоголь задумував свого «Вія»…

Що ж подивитися – спитаєте ви? А ось що.

Вперед, в минуле під відкритим небом

За 80 кілометрів від Києва розташоване місто і всесвітньовідомий національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", один із найбільших заповідників України. Схожий на Пирогово, але багатший музеями, цей заповідник зберіг справжній дух стародавньої України, тої, якою захоплювалися поети і письменники усіх часів. Тої, від якої так завжди теплішає на серці.
Заглядаємо у довідник: «До складу історико-етнографічного заповідника "Переяслав" входить 371 нерухома пам'ятка історії й архітектури українського народу, 25 тематичних музеїв, у фондах яких зберігаються 166 000 експонатів. Серед них - колекції, що мають світове значення: 11 церковних споруджень, 16 млинів, зібрання давньої кам'яної скульптури й похоронних саркофагів епохи міді й бронзи (69 од.), матеріали поселень трипільської культури, скіфського часу, Черняхівскої культури, ікон ХVІІІ-ХХ ст…»

Найвідомішим у місті є Музей народної архітектури та побуту під відкритим небом, що має кілька відділів: село Середньої Наддніпрянщини ХІХ ст., ремесла українського пореформенного села, вітряки, відділ найдавнішого часу.
Він чимось дуже схожий на Пирогово – ті самі дерев’яні церкви і вітряки, милі серцю хатинки-мазанки, у яких розкладені елементи побуту звичайних селян. Тут відбудовані цілі села та селянські подвір’я, немає ресторанів, охайно і тихо. До того ж саме тут розташовані численні музеї – музей рушника, бджільництва, транспорту, пошти, української православної церкви. Тут зберігається зброя козаків часів Богдана Хмельницького, маятник «Фуко», парашут Юрія Гагаріна.
Дуже цікавим є музей Хліба. Тут зібрані різноманітні пристрої, якими українець обробляв хліб віддавна донедавна. Є трактори, сіялки, комбайни, усюди можна підійти, подивитись, помацати, сфотографуватись…
Не менш захопливою є екскурсія по курганах, кам’яних бабах, половецькому святилищу, житлами Трипільської (ІІІ–ІІ тис. до н.е.) та Черняхівської культур. А ще, звичайно, музеєм Космосу.

І трошечки ще
Крім Переяславської ради 1654 р., славне містечко Михайлівською церквою, з її дзвіницею та її музеєм (1646 р.), Вознесенським собором (1700 р.), які збудовані на кошти Івана Мазепи, Борисоглібською церквою (1839 р.) та Колегіумом (1753 р.).
Також, якщо день ще не сплив, а оглянути цікавинки хочеться, можна завітати до с. Циблі, що знамените залишками древнього городища та руїнами церкви на березі Канівського водосховища, завітати на скіфський курган, Ташанське озеро на території парку-памятки, с. Ташань. Провести час також можна на Змієвих валах біля с. Велика Каратуль. Дуже красива навесні природа на річці Трубіж.


Ресторани
Звичайно, що після такої прогулянки, захочеться смачно попоїсти. Ми рекомендуємо ресторан «Козачок», що на виїзді з Переяслав-Хмельницького. Тут тихо, затишно, по-домашньому.
Однак тим, хто хоче оглянути трошки більше закладів харчування, пропонуємо ще й такий перелік:
Переяслав-Хмельницький, ресторани:
- «Міленіум» (Б Хмельницького 129)
- Песторан-бар «Прем’єр» (Покровська 35),
- Кафе-бар «Ірена» (Покровська 41),
- Кафе-бар «Корчма» (Вул. Грушевського),
- Піцерія «Елефант» (Б. Хмельницького 97).

Громадський рух «Разом із тобою» бажає вам приємного відпочинку!

Риба воду не труїть

Головний санітарний лікар Києва повідомив про те, що вода у Києві та Київській області відповідає нормам

На просторах Інтернет сьогодні гуляє заспокоююча для киян та жителів Київської області новина: питна вода у Києві та Київській області наразі відповідає нормам. Такі висновки перевірки якості води, що була проведена санітарними службами Києва.

Нагадаємо, що причиною до перевірки стала інформація про загрозу зараження води через те, що тонни риб були закопані на берегах Київського водосховища.

«За перший квартал і два тижні квітня рівень інфекційних захворювань в Києві та Київській області перебуває на звичайному сезонному рівні, і порівняно із багаторічними спостереженнями немає відхилень у стані питної води» - повідомив на брифінзі 15 квітня Анатолій Пономаренко, головний санітарний лікар столиці.

Також і столична адміністрація поінформувала людей, що незабаром «Київводоканал» отримає достатньо коштів для закупки належної кількості реагентів для очищення води…

Однак, на жаль риба є не єдиною причиною забруднення питної води Київщини.

Так, наприклад, для Київської області існує небезпека забруднення джерельної води збудниками хвороб та хімікатами із підтоплених кладовищ, вбиралень, хлівів, полів та сміттєзвалищ. Громадський рух «Разом із тобою» вже писав про конкретні небезпечні об’єкти, наприклад, 5 полігон .

Хочемо нагадати, що мешканці підтоплених територій можуть звертатися до органів місцевої влади з вимогою забезпечити питною водою та продуктами харчування гарантованої якості.

Пенсіонери Київської області на межі виживання?

Від проблем із формуванням бюджету, схоже, знову постраждають пенсіонери. Як повідомила вчора перший заступник голови Адміністрації Президента України Ірина Акімова, на сьогодні загальний дефіцит пенсійного фонду України становить 30 млрд. грн.
Крім того, днями прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив про те, що пенсіонери, що працюють, отримуватимуть пенсію у розмірі 50% відсотків від звичайної, проте не нижче прожиткового мінімуму.
Варто відмітити, що згідно офіційних даних в 2009 році розмір повної пенсії 6 285 мешканців Київщини складав суму, дуже наближену до цього самого мінімуму. А зважаючи на підвищення цін, про що Громадський рух «Разом із тобою» писав ось тут, виникає резонне питання: чи можливо взагалі сьогодні вижити на пенсію?
В нашій країні сьогодні виникла парадоксальна ситуація: при тому, що на пенсійні виплати витрачаються незвично високі для європейських країн 18% ВВП, кінцеві результати ми отримуємо набагато гірші.

100 гривень на тиждень
Як вже повідомляв Громадський рух «Разом із тобою», ціни на продукти харчування щомісячно зростають разом із розміром державного боргу по соціальних виплатах. Сьогодні на території Київської області проживає 533 355 пенсіонерів, у тому числі 238 тисяч (44,7%) мешкають у сільській місцевості та понад 25 тис. пенсіонерів - колишніх військових.
Середній розмір пенсії на сьогодні складає: у чоловіків 1 000 грн, у жінок 600. Уявімо, як же можуть прожити люди на ці гроші протягом місяця.
В середньому витрати на житлово-комунальні послуги для мешканця однокімнатної квартири у Київській області складають близько 200 грн. на місяць без врахування пільг для учасників війни, чорнобильців та учасників бойових дій. За решту грошей людині необхідно забезпечити собі нормальне харчування, купувати продовольчі товари та одяг, організовувати своє дозвілля, слідкувати за здоров’ям, відкладати гроші на ліки, щорічний відпочинок, непередбачувані витрати, мати можливість зробити онукам подарунки на День народження – тобто, вести повноцінне життя середнього пенсіонера європейської країни.
Що ж маємо на виході в нас? Пенсіонерка Київської області за тиждень може дозволити собі придбати: десяток яєць, 1 упаковку прального порошку, 1 хліб, декілька морквин, 3-4 голівки цибулі, упаковку гречки, засоби гігієни на 29 гривень, хліб та цукор. Зрештою, якщо витрачати на тиждень лише 100 гривень, то за місяць не назбирається жодної вільної гривні, на які можна придбати одяг, або ж подарунок онукові…
У пенсіонерів ситуація трошки краща – вони можуть собі дозволити витрачати аж 200 гривень на тиждень. Однак у ці витрати не входить ані одяг, ані, що дуже важливо – ліки.
Щоби підготуватися до зміни сезонів людині треба витратити щонайменше 515 грн, навіть враховуючи покупку одягу на секонд-хенді, на вагу…
Таким чином, люди, що все життя чесно працювали для держави, сподіваючись на гідну старість, виявляються приреченими на принизливе та вбоге існування. Боляче бачити, як наші пенсіонери рахують свої копійки біля прилавків, їхній старий одяг та налякані очі. Нажаль, сьогодні в нашій державі старі люди без допомоги дітей залишаються цілком безпомічними.

Все вище і вище

На ціновому фронті Київщини зміни без змін: ціни зростають, але тенденція вже до оскоми звична.

Громадський рух «Разом із тобою» вже писав про те, що за січень поточного року вартість продуктів харчування та безалкогольних напоїв зросла на 2, 7%.
В березні все подорожчало ще на 2%.

Найпомітніше зростання цін відобразилося на яйцях та фруктах, за які тепер треба віддати на 8,1% більше. На 5,5-3,5% подужчали овочі, кисломолочні продукти, сири, на 2,8-2,1% - вершкове масло, молоко, хліб і риба. Подорожчали тютюнові вироби – на 5,5% і алкогольні напої – на 1%. Без змін залишилася вартість комунальних послуг.

В цілому за період січень-березень поточного року продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 8,3%. Найбільше подорожчали овочі (37,1%) та цукор (на 29,8%), хоча останній за минулий місяць дещо подешевшав – на 3,6%. На 8,4% збільшились ціни на тютюнові вироби.
В цілому від початку 2010 року на 4% зросли ціни на транспорт, що зумовлено подорожчанням палива і мастил на 11,2%. На 1,6–1,0% стали дорожчими послуги ресторанів та готелів, установ відпочинку і культури.

На фоні зростання цін виникає питання про стан виплати заробітної плати. За даними державних спостережень загальна сума заборгованості у Київській області станом на 1 березня 2010 р. становила 64,8 млн.грн. Відносно початку 2010р. сума боргу зросла в 1,8 раза, або на 29,3 млн.грн., а відносно лютого – більше ніж на третину, або на 18,0 млн.грн. У структурі загальної суми боргу питома вага економічно активних підприємств складала 90,2%.
За даними Головного управління статистики Київської області.

Туристичні маршрути Київської області. Де відпочити у Білій Церкві

Із настанням теплої пори року мандри стають все більш актуальною темою. Україна – справжня скарбниця для тих, хто не любить сидіти на місці. Тож для вас Громадський рух «Разом із тобою» починає серію матеріалів про цікаві туристичні маршрути Київської області.

Окрім величезної культурної спадщини самого Києва, велику цінність представляють архітектурні та природні пам’ятки Переяслав-Хмельницького, Білої Церкви, Богуслава та інших місцинок нашої області.
Однак серед усіх міст області насамперед виокремлюють, звичайно ж, Білу Церкву. Цікаво, що тут жили і працювали свого часу Лесь Курбас та Таїсія Повалій.
Плануючи сюди поїздку, краще розраховувати на один день, за цей час ви можете відвідати всесвітньовідомий білоцерківський дендропарк, а також прогулятися містом, розглядаючи пам’ятки архітектури.

Дендропарк «Олександрія»
«Біла Церква і «Олександрія» були дійсним феодальним герцогством з двором, з величезною кількістю людей, котрі харчувалися навколо двору, з великими конюшнями породистих коней, з полюваннями, на які з'їжджалася вся аристократія Південно-Західного краю». – писав про часи Браницьких у Білій Церкві Микола Бердяєв в своєму «Самопізнанні».
Розташований на 200 гектарах білоцерківської землі, був і залишається одним із найвизначніших місць Білої Церкви і цікавий перш за все більше ніж 600-ма видами екзотичних рослин, численними статуями, містками, мініатюрними водоспадами.
Заснований більше ніж 200 років тому, парк був резиденцією Браницьких, дочка яких Єлизавета Воронцова стала для Олександра Пушкіна, що бував тут, прообразом Тетяни Ларіної.
Прогулюючись парком, ви зможете пройти дорогами, де бував імператор Олександр І, Муравйов-Апостол, Пестель та інші декабристи, що саме тут обдумували замах на царя.
«Олександрія» прославилася у Європі завдяки багатству флори, лабіринтам доріжок, численним каскадам озер. Його красою захоплювалися Пушкін, Міцкевич, Державін, Шевченко.
Також парк вважається зразком садово-паркового мистецтва англійського романтичного ландшафтного стилю XVIII – XIX віків. Перебуваючи на його території, варто звернути увагу на будинок графського садівника Станге.
Є тут і свої легенди. Вони свідчать, що під ротондою дендропарку захоронений князь Потьомкін-Таврійський. А за другою легендою графські озера Браницьких були засаджені отруйними плющами та папороттю, щоби місцеві не виловлювали там екзотичних риб.
Біля входу до парку встановлені пам’ятники Пушкіну і Шевченку. Відомою є Сонячна галявина дендропарку розміром 7 гектарів, а також збудована у стилі стародавнього грецького амфітеатру колонада «Луна» з унікальною акустикою.

Мандруючи містом
Біла Церква знаменита також своїми пам’ятками архітектури. Так, наприклад, у центральній частині міста знаходиться Спасо-Преображенський кафедральний собор, збудований у дворі напівзруйнованої Микільської церкви (вул. Гагаріна 10). Микільську церкву заклав особисто Іван Мазепа, що народився неподалік, в родовому помісті - селі Мазепинці - і вважав цей край своєю батьківщиною. В цих краях Мазепа нажив свої статки і десь тут, кажуть, знайшли скарбницю гетьмана.
Відомий також костел Іоанна Хрестителя на Соборній Площі 4, збудований італійцем Домініко Ботані. Тут проходили відомі на весь світ концерти органної музики. Костел розташований на Замковій горі, на місці князівського дитинця, де колись стояла та сама біла церква, на честь якої і назвали місто.
Також із пам’яток варто відмітити Церкву Святої Марії Магдалини, яка розташована за адресою вул. Шкільна 11/16 ( збудована у XVIII столітті) та
Дім Дворянських зібрань, збудований у XIX столітті (бульвар 50-річчя Перемоги 5). А поряд із Домом Зібрань височіє Зимовий палац Браницьких, збудований у кінці XVIII століття.

Громадський рух «Разом із тобою» бажає Вам приємного відпочинку!

Подарунок для параолімпійця

Чи часто ми замислюємося над тим, як живуть сьогодні спортсмени-спінальники? Про те, якою ціною даються нагороди параолімпійцям? Наскільки доступним є спорт для людей із обмеженими можливостями?

Параолімпієць Руслан Самченко пересувається тільки на візку. Мешканець міста Переяслав-Хмельницький, він, не покладаючи рук, працює над собою, веде активне, насичене, повне життя.

Переяславці захоплюються своїм співвітчизником, підтримують його. Довгий час посильну допомогу Русланові надавав місцевий Центр соціального захисту пенсіонерів та інвалідів: для тренувань параолімпійцю надавали реабілітаційне відділення центру, а для поїздок за межі міста - спеціальний мікроавтобус для перевезення інвалідів-колясочників.

Втім, та неймовірно велика кількість обладнання, що необхідна спінальникові, доступна далеко не кожному. А параолімпійці, що ведуть активний спосіб життя, потребують ще досконаліших технічно допоміжних засобів пересування.

6 квітня Переяслав-Хмельницький центр соціального захисту пенсіонерів та інвалідів разом із благодійним Фондом «Милосердя і здоров’я» та за підтримки Громадського руху «Разом із тобою» передали Руслану Самченко новий удосконалений візок американського виробництва.

- Ми, на жаль, не маємо тої кількості візків для спінальників, якої б хотіли. Це обладнання, яке не кожен може отримати, з удосконаленою конструкцією. – розповідає Галина Екименкова, керівник обласного фонду «Милосердя і Здоров’я». – Сьогодні спінальникам дуже важко забезпечити собі належні умови для пересування, візки коштують дорого, за ними роками стоїть черга у закладах соціального забезпечення. Тому ми раді, що можемо хоч трошки допомогти цим людям, вручивши їм обладнання з партії візків, що передав Фонду із США благодійний фонд «Емануіл».

Вручила візок генеральний директор центру Раїса Голованова, додавши, що містяни пишаються параолімпійцем, цей юнак заслуговує на пошану і всебічну допомогу, оскільки знайшов у собі сили жити повноцінно і перемагати.

- Ми дуже багато уваги приділяємо питанням доступності та проблемам людей із обмеженими можливостями пересування. Наш лідер, Валерій Петрович Кондрук, заступник голови Київської облдержадміністрації із питань соціальної та гуманітарної політики, є головою Комітету доступності у Київській області. – резюмує Ігор Дармостук, керівник виконкому Громадського руху «Разом із тобою». – Саме тому для нас є радісним той факт, що Громадський рух «Разом із тобою», Фонд «Милосердя і здоров’я» та Переяслав-Хмельницький центр соціального захисту пенсіонерів та інвалідів провели цей захід.

На хабарях ловлять посадовців Київської області

Громадський рух «Разом із тобою» вже писав про загострення криміногенної ситуації на Київщині, однак цього разу об’єктами новин у ЗМІ стали не грабіжники, а посадовці. В області за останні два місяці пролунало аж чотири гучних справи із затримання посадовців за хабарництво.

Буквально вчора за хабар у в $12 тис. працівники СБУ затримали посадовця Державної інспекції з контролю над цінами у Київській області, як повідомляв proUA з посиланням на пресс-службу СБУ. Використовуючи свою посаду, жінка вимагала гроші у представника комерційної структури за підпис на погоджувальних документах стосовно діяльності фірми.
А на днях ще одне затримання, цього разу - працівниці одного із комунальних підприємств, що вимагала $5 тис за рішення про передачу у власність підприємцеві нежитлового приміщення.
«Комсомольська правда в Україні» 23 березня писала про те, як СБУ затримали за хабар співробітника служби у справах дітей Ірпінської міської ради. За даними МВД України у Київській області, чоловік отримав хабар у розмірі 5 тисяч гривень за прискорення процесу всиновлення
22 березня на хабарі «спалився» начальник управління Держкомзему одного із районів Київщини. Він отримав від столичного підприємства хабар у розмірі $40 тисяч за оформлення актів на земельні наділи площею 118 га.
А ще раніше на службовому підробленні попався згурівський суддя.

Цікаво, що насправді розміри хабарів досить-таки смішні. Що таке $5 тис, чи 5 тис грн. порівняно із тим, які хабарі за неофіційною інформацією, бува, отримують посадовці високого польоту?

Скидається на те, що переможний поступ над хабарництвом у області ловить у свої тенета лишень невеличку рибку. На жаль, справжні щуки та акули залишаються на свободі.

В Київській області за участі Громадського руху «Разом із тобою» найближчим часом буде створена «Ліга юних журналістів Київщини»

Таке рішення було прийняте на семінарі-нараді керівників творчих об’єднань журналістики загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, що відбулася вчора, 8 квітня в місті Узин.

«Ліга юних журналістів Київщини» – це не тільки організація, що допомагатиме розкрити таланти дитини. Це й заклад, що у сучасних умовах намагатиметься доносити до юних майстрів пера основні засади журналістської праці.

Адже ця професія, особливо у юнацькі роки, багатьом дітям видається романтичною і навіть пригодницькою. Мало хто замислюється над тим, що пригод там лише один відсоток, а 99% - це наполеглива, іноді марудна праця.

Сьогодні «четверта влада» перетворюється в першу чергу на комерцію, заголовки впадають в око написами «ШОК!», «Небезпечно!», «Сенсація!!!» і вже навіть створений термін «барбосизація», що означає отупіння журналістики, а за нею - і читача.

Саме ці суспільні обставини, у яких виховується молодь, стали темою до обговорень на нараді в Узині. Присутні констатували, що, на жаль, мотивація, яку отримують і молоді люди, полягає у прагненні гарно та легко жити без зобов’язань і відповідальності перед громадою.

Коментує автор ідеї Ліги, Зінаїда Литвин, директор Білоцерківського районного будинку дитячої та юнацької творчості:

- Основна ціль створення Ліги – навчати, підтримувати прийдешнє покоління журналістів Київської області. За допомогою цієї організації ми всіляко допомагатимемо їм, створюватимемо умови для їхнього спілкування, налагодження контактів, обміну досвідом. Ми об’єднаємо сили молодих журналістів.

«Досвід роботи «Прес-центру» в Камянці-Подільському показує, наскільки важливим є правильне навчання молодих журналістів, - розповідає у своїй доповіді Лариса Маслова, керівник зразкової літературної студії «Джерельце» Кам'янець-Подільського центру дитячої творчості. – Наші діти ставали шефами ветеранів — інвалідів війни (писали про бойові подвиги фронтової медсестри Марії Левицької, колишнього командира-кулеметника Віктора Носова); проводили зустрічі з цікавими людьми (наприклад, із сином класика-байкаря Микити Годованця); піднімали проблеми, пов'язані із соціальним сирітством; проводили і проводять турніри знавців художнього слова, прес-конференції, брифінги; займаються науковими дослідженнями, які стосуються жанрів журналістики, топоніміки регіону, етносу, сучасних форм презентації авангардної поезії».

«Потрібно змінити сьогоднішній негативний вектор, - говорить Ігор Дармостук, керівник виконкому Громадського руху "Разом із тобою". - Розширити сферу виховного та професійного впливу на молодь кожного міста, району, села. Саме тому так необхідне створення Ліги юних журналістів Київської області. Далекосяжним завданням організації є підготовка нової плеяди амбіційних журналістів високого рівня, що усвідомлюватимуть свою роль у суспільстві».

Семінар-нарада керівників творчих об’єднань журналістики загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів проходив за участі Головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, Комунального закладу Київської обласної ради «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини», відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації, білоцерківського районного будинку дитячої та юнацької творчості, Громадського руху «Разом із тобою».

Музей об’єднали із церквою

У Михайлівській церкві в Переяслав-Хмельницькому відтепер проводитимуться богослужіння?

Михайлівська церква у центрі Переяслава, збудована переяславським полковником Ф.Лободою у 1649 році, ще із 2007 року є об’єктом, за який точаться суперечки між музеєм та вірянами Православної Церкви Московського Патріархату.

Будівля розташована на території історично-архітектурного комплексу, в який окрім пам’яток входить музей українського народного одягу Середньої Наддніпрянщини.

Як стало відомо журналістам Громадського руху «Разом із тобою», подібний сьогоднішньому, конфлікт 2007-го року щодо приміщення не був вирішений на користь УПЦ МП, і у відповідь навколо Михайлівської церкви віруючі розбили своє наметове містечко. Коментуючи свої дії, віряни посилалися на Указ Президента про повернення храмів віруючим та Указ митрополита Володимира про призначення священика.

Сьогодні, як повідомляє видання «Борвісті», ситуація з місця рушила. Однак не порадувала нікого. Наказ Мінкультури про спільне користування приміщенням релігійною громадою та музейниками лишень підлив масла у вогонь.

Невдоволені обидві сторони: працівники музею тому, що мусять знімати з експозиції дві треті експонатів і складати їх у запасники (де за їхніми свідченнями, експонати у запаснику дуже швидко псуються). Віряни тому, що не гоже молитися в музеї.


Конфлікти навколо храмів у нас не новина, не вперше виникає й протистояння музей-церква. Так свого часу у різних пертрубаціях побували храми в Чернігівській області (Чернігів, с. Жукля), Вінницькому районі (с. Велика Стадниця, на початку цього року) тощо. І багато зі спірних ситуацій стосувалися саме питанням передачі у ведення церковників пам’ятників архітектури державного значення.

Іноді скидається на те, що символом недбальства та поверхового ставлення до питань чи релігійних, чи музейних, сьогодні може стати Андріївська церква у Києві. Та, яка так довго стояла із величезною тріщиною у фундаменті.

На жаль, так як для Андріївського, не можна знайти цементу, що б припинив протистояння навколо наших церков.

Довідка:

Сьогодні в Переяслав-Хмельницькому функціонують п’ять церков, 11 церковних споруджень, у склад Переяслав-Хмельницького заповіднику входить 371 нерухома пам'ятка історії й архітектури українського народу, 25 тематичних музеїв, у фондах яких зберігаються 166 000 експонатів. Найбільш прикрим є те, що музеї нерідко вимушені функціонувати у стінах церков, хоча й самі раді переїхати у інші, комфортніші, умови.